Сосниця. Фестиваль «Капелюш»

Я колись писала раніше про своїх родичів, які купили хату у родини Довженків у Сониці, а потім вона вже перейшла до музею.
Так от, сама я ніколи там не бувала і навряд би вибралася найближчим часом. А тут несподівано дізналася, що на території меморіально-літературного музею Довженка проходить фестиваль кіно та мистецтв «Капелюш», а я як раз поряд.
Тож не довго думаючи вирушаю до Сосниці.

Капелюш...Collapse )

Міні-скульптурка — Київські шахи

Кількість мініатюрок у місті зростає, їх вже 19, а у вересні очікується відкриття ще двох.
Мініатюрних шахістів встановили у парку Шевченка, саме на тому місці, де вже понад 50 років збираються охочі перевірити свої сили у цій інтелектуальній грі.

Франик. Оглядовий майданчик

Ще з 2017 року мріяла піднятися на оглядовий майданчик на ратуші у Франику. Але, як на зло, то я там опинялася, коли він не працював, або вже був зачинений. Цього разу я навіть і не вносила ратушу у свої плани, але все склалося не так як гадалося, і ми таки встигли піднятися на оглядовий майданчик.

Види з ратуші...Collapse )

Прочитане — липень 2019

Владислав Івченко «Ноги»
Одразу хочу подякувати Івченку за цю чудову книгу, адже після її прочитання я стала зовсім по-іншому сприймати деякі речі, що відбуваються в нашому сьогоденні.
І так щось подібного Владислав до цього часу ще не писав. Саме цікаве, що «Ноги» були написані ще до президентських баталій, але події описані в романі відображають реальність, яка й відбулася.
Хтось казав, що роман занадто затягнутий, не згодна, бо, наприклад, першу частину я прочитала запоєм, не хотілося відкладати книгу.
Роман складається з двох книг «Великий ліс» та «Донбас».
У «Великому лісі» ми знайомимося з головним героєм — ветераном АТО Михайлом Кононенком, який втратив обидві ноги на Донбасі, живе сам, сумує за померлою тіткою та шукає приробіток. Паралельно ми дізнаємося про комп’ютерну гру, яка дуже реалістична і в яку грає майже весь світ. Далі розповідається про її створення та винахідників.
Події відбуваються в реалі, а ще в цій частині є кохання і багато якісно описаного сексу.
У «Донбасі» події розгортаються паралельно в грі та реалі, тобто військові дії ведуться і там, і там, і їх наслідки впливають на ситуацію в країні. Тут багато боїв, стратегій та підступних ходів, а ще ми дізнаємося чи таким вже простим був Михайло Кононенко.
Дуже сподобалася кінцівка, хотілося, щоб ці події описані Івченком були пророчими, хоч я і розумію, що наразі це неможливо, але можна ж вірити в дива.
Рекомендую.

Суми. Дубль два

Здавалося, що під час минулорічної поїздки до Сум я вже все побачили, але не тут то було))))
Чергова поїздка разом з клубом «Мандрияки» приємно здивувала. Щоб побачити всю красу міста та почути цікаві історії потрібен непростий провідник і він у нас був - сам Владислав Івченко, книжками якого я зачитуюся і вважаю найкращим сучасним українським автором.

Прогулянка Сумами...Collapse )

Менська пекарня «ХлібОК»

Організовуючи поїздку на Менщину для клубу «Мандрияки», дізналася про менську приватну пекарню «ХлібОК». Пекарня відкрилася лише в цьому році, наприкінці квітня, випікають тут хліб за старовинними монастирськими рецептами, до того ж без використання всіляких домішок та консервантів, а також печиво та здобу.
На пекарні проводять майстер-класи по випіканню хлібо-булочних виробів, мене ця ініціатива дуже зацікавила.

Майстер-клас...Collapse )

Люблін. Старе місто

Останнім часом так багато роботи, що не на все не вистачає часу. Якщо з розбором фотографій ще якось діло просувається, то з написанням тестів справи йдуть гірше. От тому і доводиться писати про минулорічну подорож до Любліна тільки зараз. Це нарешті буде вже останній допис про це цікаве польське місто. Мова піде, про його стару частину, вона невеличка, але цікава і однозначно варта уваги.

Старе місто...Collapse )

Музей та дзвіниця Михайлівського золотоверхого

Вже давно хотіла відвідати музей Михайлівського собору та заодно піднятися на дзвіницю. На останню колись піднімалася, але то було вже так давно, що я нічого не пам’ятаю.
Але плани планами, а часу все не вистачає, а тут минулого тижня проходила поряд і вирішила зайти, абсолютно спонтанне рішення. До речі того дня у мене все виходило спонтанно і зовсім не так, як планувалося.

Далі...Collapse )

Річ-порт

Спонтанність наше все, планувала ще минулого місяця навідатися до будівлі річкового вокзалу, яку відкрили для відвідувачів, подивитися уцілілі фрески на стінах, але так і не дійшла. А тут потрапила в пробку на Гаванському, вийшла з автобуса, вирішила прогулятися, зайшла на Поштову і звісно ж не змогла оминути річковий вокзал.
Вся моя увага була прикута до фресок.

Фрески...Collapse )

Київські мініатюрки. Поповнення

Кількість міні-скульптурок в столиці зростає, на сьогодні їх 18, але вже цього місяця анонсують відкриття ще однієї, дев’ятнадцятої. Тому скоро ми перетворимося на польський Вроцлав і це насправді це дуже класно)

Мініатюрки...Collapse )

Чернігів. Мурал на Ремісничій

Нещодавно знову була проїздом у Чернігові і сфотографувала такий мурал. Знаходиться він на вулиці Ремісничій на стіні супермаркету «Союз». Автор малюнку місцевий художник Дмитрій Адеріх.
Мурал створено в рамках проекту «До тебе моє місто промовляє», його мета за допомогою тематичних малюнків адаптувати чернігівців до нових назв вулиць. В місті є вже малюнки козака та Леоніда Каденюка на Козацькій та Льотній вулицях відповідно.