freckle06

І от ми у Любліні, але про саме місто трохи згодом, бо цього разу хочу розказати про польський скансен.

( Музей під відкритим небом...Collapse )

Наш славетний мер розповідає, як він доблесно бореться з мафами. І таким бореться — одні зникають, на їх місті виростають інші.

( Далі...Collapse )

Цього разу мій шлях лежав до Любліна, але прямувала я туди через Холм і звісно ж не могла оминути це місто увагою.

( Про Холм...Collapse )

Вчора в рамках святкування дня народження Андріївського узвозу побувала на екскурсіях у двох театрах — в старенькому невеличкому «Колесі» та новому «театрі на Подолі».
«Колесо» має три зали, у тому, що вважається великим, я колись бувала, але думала, що то малий зал)))) Є ще зал-кафе та камінний зал, назва пішла від каміну, що знаходиться у кімнаті. Сама будівля театру стара і має свою історію, її будував ювелір, а раніше на цьому місці знаходився магазин та бордель. В радянські часи будинок обладнали під комуналки, навіть зараз можна побачити, де стояли перегородки. Вузенькі коридори, вузькі сходи, невеличка гримерка, в якій довгий час перевдягалися і чоловіки і жінки. Зали настільки маленькі, що ти так чи інакше будеш відчувати себе частиною того дійства, що відбувається на сцені. У театру є ще симпатичний дворик та власна собака.
Театр на Подолі після «Колеса» видався просто гігантським — великий хол, ліфти, сучасне освітлення, бетонні стіни. Театр є державним і за всю свою історію фактично не мав нормального власного приміщення. Нову будову їм обіцяли давно і навіть почали будувати, але… Нова будівля з’явилася нещодавно і викликала хвилю обурення та протестів. Так, можливо, вона потворна і ні фіга не вписується в загальний план Узвозу. Але з самого початку її будували для театру, тому всередині все сплановано та продумано, все сучасне і в той же час мінімалістичне та просте.
Побували у бутафорському приміщенні та за кулісами, вийшли на сцену, так як то роблять актори. Зал зручний і навіть з 8 ряду добре видно сцену. Вражає звісно обладнання, звук, освітлення, декорації, які проектуються на панелі, є навіть снігова машина та дощова установка.
Тож два зовсім різні театри, з різними підходами, вони будуть сприйматися по різному, але обидва варті уваги і обидва цікаві, кожен по-своєму.
Словом, було цікаво та пізнавально, а головне мені шалено захотілося побувати на виставах кожного з театрів, щоб відчути дух кожного з них.

В цьому місяці був час трохи почитати)

( Читати далі...Collapse )

Саме з Ковеля почалася моя чергова поїздка до Польщі. Маючи лише годину перед пересадкою на рейковий автобус до Холма, я лише прогулялася базарчиком у пошуках кави, подивилася на будівлю вокзалу та паровозик. А от вже при поверненні мала цілих п'ять годин, щоб погуляти містечком.

( Ковель...Collapse )

За остання три роки Троєщина зазнала ряд змін на краще. Не казатиму про всю територію, мова про початок району, де саме я і живу. Тут виросли два чудові сквери, один з них Небесної Сотні, з'явився пам'ятник солдату-добровольцю, що на момент встановлення був першим в Україні.
А буквально на днях відкрили отакий голлівудський напис, що тепер зустрічатиме всіх, хто в'їжджатиме на Троєщину, тепер точно ніхто не заблукає))))
Читала багато негативних відгуків, народ починає закидати, що нафіга поставили, краще б зробили дороги, метро, дитячі майданчики і так далі, що це піар «Свободи» перед виборами.
Не буду сперечатися, кожен має право на свою думку, але я точно знаю, що якби не підтримка депутатів від «Свободи», тоді у 2013 році у мене під будинком був би не чудовий сквер, а супермаркет...
І на мою думку, напис чудовий)

За ніч значно похолодало, піднявся холодний, пронизуючий до кісток вітер. Але що нам, ми утеплилися і рушили гуляти ранковим містом.

( Прогулянка Жешувом...Collapse )

Отож розпрощавшись з письменником ми рушили до центру шукати місце для обіду. Владислав порадив нам декілька закладів, з нормальними цінами та їжею.

( Ще трохи про Суми...Collapse )

( Ще...Collapse )

Після ранкової самостійної прогулянки містом на нас чекала екскурсія від відомого письменника Владислава Івченка. Три години пролетіли як мить, ми почули багато цікавого, а посмішка не сходила з обличчя. Дуже дякую Владиславу за чудові розповіді та витрачений час. Хто краще розповість про місто, як не людина, яка там живе і до того ж багато років пропрацювала журналістом.

( по Сумах з відомим письменником...Collapse )

Боротьба за музей триває, для цього використовують всі можливі засоби — навіть візуальні.

( Малюнки...Collapse )

В Суми я планувала поїхати ще минулого року, але якось не склалося. А потім весною, обзавівшись на туристичній виставці чудовим путівником, вирішила будь-що відвідати це місто в цьому році. І от нарешті в кінці літа я це зробила))))

( Перше враження...Collapse )

На електрощитовій поряд з будинком №3 на вулиці Ольгинський у 2014 році з'явився патріотичний мурал, його автором є французький художник-мураліст Жульєн Маллан, що більш відомий під псевдонімом Seth.