Шукаю роботу

Вже деякий час шукаю роботу і, якщо чесно, втомилася від цього. На найпопулярніших сайтах з пошуку роботи ось вже протягом півроку майорять одній й ті ж вакансії.  В мене взагалі склалося таке враження, що насправді більшість роботодавців нікого не шукають. Адже дуже часто  твоє відправлене резюме навіть і не відкривають.
І так щодня, перед очима майорять одні й ті самі вакансії. Але трапляється, що тебе запрошують на співбесіду, добре коли поспілкуєшся з кимось компетентним, бо буває так, що твої вміння оцінює людина, яка не знає які графічні програми існують взагалі і не бачить різниці між додатком та мобільною версією сайту.
Такі пошуки втомлюють та розчаровують. Звісно, що я  далеко не спец, але ж маю велике бажання просуватися вперед, знаю, що багато ще чого треба вивчити і без помилок не обійтися, але я готова до того)))
Ще в мене склалося таке відчуття, що деяким роботодавцям не до вподоби моя українська. Приходиш на співбесіду,  там всі такі російськомовні, а тут ти ніби з якоїсь іншої планети звалився...
Але я не здаюся)
Може хтось зможе порадити щось з пошуком роботи, то буду дуже вдячна)))
А поки шукаю постійну роботу дизайнера, можливо веб, беруся за будь-який підробіток. Тож кому знадобиться допомога з візитками, сайтами, календарями, буклетами, логотипами, фотографіями чи ще чимось, звертайтеся))) 

День Героїв Небесної Сотні

20 лютого — вже четверта річниця страшних та трагічних подій на Майдані. Сумно усвідомлювати, що з кожним роком ті рокові події стають від нас все далі, а разом з ними все важче стає визначити справжніх винних осіб у розстрілі.

Пам'ятаймо...Collapse )

Про площу Філармонії, Театральну, левів та ще дещо

Коли почала писати цей пост, думала, що він стане завершальним серії моїх дописів про Чернівці, але не так сталося, як гадалося))) Чернівці фантастичні, вони заворожили мене своїми тихими вуличками, старими будинками та прекрасними фасадами. Давно я не отримувала такого задоволення від прогулянки, а тим паче містом. Тут згадалося інтерв’ю з хлопцем з Чернівців, який казав, що наш Київ великий, поки спустишся в метро, поки під’їдеш,то за цей час можна всі Чернівці обійти. Отут я з ним не згодна, бо мені і двох днів не вистачило. Зараз читаю матеріали про місто, дивлюся карту і ще знаходжу місця, які я не побачила. Отже, думаю, у Чернівці я ще повернуся. А поки що продовжу свою розповідь))))

Чернівці...Collapse )

Добро і світло

Тильну сторону пам'ятника загиблим у роки Другої світової прикрасили отаким оптимістичним малюнком. Це у селі Гора, що біля Борисполя.

Десять років по тому

Десять років тому малюнки на стінах, графіті або ж як зараз їх називають мурали, були в Києві рідкістю. І тому кожен малюнок привертав увагу. Пам'ятаю як я ходила на пошуки рожевих жирафів на Володимирській. На сусідньому будинку тоді яскравими фарбами радувала око веселка.
Коли вчора опинилася на Володимирській у справах, стало цікаво чи залишились ще жирафи, тому вирішила зазирнути до того дворика. Виявилося, що все на місці, єдине, що фарби сильно вигоріли і жирафи стали не такими яскравими, а веселку взагалі майже не видно. Але ж вони все-таки ще збереглися, що дуже порадувало))))


Чернівці. Центр міста

Після прогулянки містом, відвідування скансену, кладовищ на Зеленій та Винної гори ми прямуємо до центральної вулиці міста — Ольги Кобилянської. Час було вже трохи подивитися на головну артерію Чернівців, до того ж там знаходився наш хостел.

Прогулянка Чернівцями...Collapse )

До театру за 30 грн.

Насолодитися гарною грою на сцені театру, підтримати майбутніх акторів, подивитися виставу з першого ряду, і все це в Києві і всього за тридцять гривень. Мова про навчальний театр при університеті ім. Карпенка-Карого.

Про театр...Collapse )

Бажання здійснюються)

Давно хотіла придбати собі форму для випікання невеликого розміру, десь 16 см у діаметрі. Але все ніяк мені це не вдавалося, бо по якихось спеціалізованих магазинах не ходила, а в Ашані таких не було. І от напередодні нового року я таки її знайшла))) А нещодавно випробувала))))


Прочитане — січень 2018

Олексій Волков «Лікарня на відлюдді»
Такий собі медичний детектив з цікавою та несподіваною розв'язкою щедро приправлений медичними подробицями. Головний герой — хірург із Харкова їде за проханням знайомого на роботу до лікарні у провінційне містечко. Для чого дізнаємося в самому кінці книги. А до того знайомимося з лікарями та їхнім побутом, переживаємо різноманітні операції в самих детальних подробицях. Специфічно, але захоплює і читається дуже легко.
Руслан Горовий «Гагарін і Барселона»
Однойменне оповідання прочитала вже після перегляду спектаклю, але все одно текст більш повний і дозволяє краще відчути переживання героїв. Решта оповідань у книзі теж дуже реалістичні і трохи сумні. Виключенням є оповідання «Правда», яке викликає позитив та гучний сміх. Ще сподобалася «Дев’яноста хвиля міграції», в якому автор описав свої мандри Європою у 90-их роках.
Ден Браун «Джерело»
Нова книжка від Дена Брауна як завжди захоплює, інтригує та тримає в напрузі до останньої сторінки. Але цього разу Роберту Ленґдону доведеться зіштовхнутися не з древніми символами та кодами, а з штучним інтелектом, який виявляється дуже розумним. А також знайти пароль та запустити презентацію свого покійного товариша, яка має дати відповіді на питання «Хто ми?» та «Що буде з нами?»
Агата Крісті «В 4.50 из Паддингтона»
Захотілося перечитати саме цей роман в якому старенька подруга місіс Марпл побачило вбивство у вікно потягу. І починається розслідування. Читала не вперше і ніби й вирахувала вбивцю, але виявилося що не вірно)))
«Шутки старих дядюшек» та «Тайна египетской гробницы»
Парочка оповідань з місіс Марпл та Пуаро.
Tags:

Чернівецькі дворики

Говорять, що Чернівці можуть скласти конкуренцію Львову. І дійсно, цьому місту є чим похвалитися. Ту є прекрасна пішохідна вулиця Ольги Кобилянської, де у вечірню пору на променад виходять всі приїжджі та місцеві, безліч тихих вуличок, викладених брущаткою. А чого варті фасади будинків, майже кожен привертає увагу то ліпниною, то маскаронами, то дивними скульптурами чи башточками. Але родзинкою цього міста є дворики, підворотні та під’їзди зі стрімкими звивистими сходами.

Чернівецькі дворики...Collapse )

Чернівецький некрополь та Винна гора

Продовжую розповідь по Чернівці. Після відвідування скансену вирушаємо на кладовище))) Це старий некрополь на вулиці Зеленій, що складається з двох частин — християнської та єврейської. Зараз це історико-культурний заповідник «Кладовища по вулиці Зеленій».

Некрополь на ЗеленійCollapse )

Чернівці. Знайомство з містом

Так склалося, що я давно хотіла навідатися в Чернівці, це місто стояло під номером один в моїх планах на 2017. І я таки туди потрапила, прожила там три дні, отримала купу вражень і привезла чимало фотографій. Але так склалося, що саме про Чернівці я так толком нічого і не написала і за півроку не обробила всі фотографії. Тепер от потроху починаю розбирати завали і пробую описати свої враження, хоча з плином часу це робити стає все важче)))))

Перші враження...Collapse )