Лікійська стежка. Початок

Зранку мене розбудив намаз, не знаю кого як, а мене ці молитви заворожують і я дуже люблю їх слухати. Але вже осінь, о 6.00 ще темно, тому можна поспати довше і одразу відправитися на сніданок, який подавали на 5 поверсі готелю з видом на море та гори.

( Collapse )

Нарешті Лікійка

В похід Східною частиною Лікійської стежки я збиралася ще минулого року. Тоді були куплені квитки, продуманий маршрут, зібрана компанія, але походу так і не судилося відбутися, грянув карантин та проблеми зі здоров'ям.
Лише влітку цього року почала подумувати повторити спробу, чекати до весни не хотілося, адже то так не скоро, а в нас час все змінюється досить швидко, то на такий довгий час взагалі важко щось загадувати.

( Collapse )

В гості до трьхсотітнього Смайлика

Про Максаківський монастир чула давно, але об'єктом для обов'язкового відвідування він став після того, як у Менщині Туристичній я побачила фотографію з підписом - трьохсотлітній смайлик.

( Collapse )

Максаки

Можна напевно не писати, що світ безмежно великий і в ньому стільки всього цікавого) І головне не потрібно далеко їхати, нові місця можна відкривати і в краях, які здавалося б знав вже давно)
Сьогодні знову про Менщину, яку особисто мені ще досліджувати та й досліджувати.
Одного дня вирішила я поїхати в Максаки, село, що знаходиться на березі Десни. Хоча кінцевою метою моєї поїздки був Максаківський монастир, точніше його руїни.

( Collapse )

Київський кит

Нещодавно на ВДНГ відкрили скульптуру Київський кит. Об'єкт виготовлено з переробленого пластику і кит змінює свій колір в залежності від рівня забруднення повітря та води.

( Collapse )