Шукаю роботу

Вже деякий час шукаю роботу і, якщо чесно, втомилася від цього. На найпопулярніших сайтах з пошуку роботи ось вже протягом півроку майорять одній й ті ж вакансії.  В мене взагалі склалося таке враження, що насправді більшість роботодавців нікого не шукають. Адже дуже часто  твоє відправлене резюме навіть і не відкривають.
І так щодня, перед очима майорять одні й ті самі вакансії. Але трапляється, що тебе запрошують на співбесіду, добре коли поспілкуєшся з кимось компетентним, бо буває так, що твої вміння оцінює людина, яка не знає які графічні програми існують взагалі і не бачить різниці між додатком та мобільною версією сайту.
Такі пошуки втомлюють та розчаровують. Звісно, що я  далеко не спец, але ж маю велике бажання просуватися вперед, знаю, що багато ще чого треба вивчити і без помилок не обійтися, але я готова до того)))
Ще в мене склалося таке відчуття, що деяким роботодавцям не до вподоби моя українська. Приходиш на співбесіду,  там всі такі російськомовні, а тут ти ніби з якоїсь іншої планети звалився...
Але я не здаюся)
Може хтось зможе порадити щось з пошуком роботи, то буду дуже вдячна)))
А поки шукаю постійну роботу дизайнера, можливо веб, беруся за будь-який підробіток. Тож кому знадобиться допомога з візитками, сайтами, календарями, буклетами, логотипами, фотографіями чи ще чимось, звертайтеся))) 

Подорож хребтом Кукул

Вночі дощ вщух і вітер послабшав, тож обійшлося без пригод. Але я все одно змерзла, це вже традиція))) Саме цікаве, що найтеплішою ніччю із всіх моїх проведених в походах, була ота на Бребенескулі, коли нас всю ніч заливало дощем, а рюкзак та капці плавали в тамбурі в гігантській калюжі)))))

Другий день походу...Collapse )

Гора Під-Берди. Апартаменти з видом на Говерлу

І хоч травневі вихідні пройшли непогано — я нарешті спромоглася об’їхати на велосипеді декілька сіл Менщини, подивитися дерев’яні храми, все одно мені не вистачало гір. І тому повернувшись додому я почала обдумувати варіанти поїздки у Карпати.

Перший день подорожі...Collapse )

Степанівка та Волосківці. Велопрогулянка Менщиною

На цьогорічні травневі вихідні збиралася в гори і хоч більшість обставин ніби на зло були проти того, я все-таки до останнього сподівалася, але, на жаль, таки не склалося. Якби це смішно не звучало, але можна сказати, що виною всьому гора Синяк)))) Так, у мене з нею склалися досить таки дивні стосунки — вже котрий раз я збираюся її підкорити і завжди щось йде не так, то мені часу не вистачає, то не тим шляхом блукаю, то гроза наближається. Словом і цього разу не вийшло.


Велопрогулянка до Степанівки...Collapse )

Мурал на стіні райадміністрації

Бігла в справах і наштовхнулася на розмальовану стіну будівлі Дарницької районної адміністрації, що знаходиться по вулиці Олександра Кошиця, 11. Як завжди є противники цього малюнки на адмінбудівлі, а як на мене, то симпатично, яскраво і весело. Саме цього і добивалися автори роботи, вони хотіли показати, що влада має бути відкритою,людяною та піклуватися про громадян. Воно то звісно не так, але мурал хоч якось оживляє сірі стіни адміністрації)))

Несподівано)))

Як правило, мені ні коли не щастить на різноманітні розіграші. Я звісно можу приймати у них участь, але сто відсотків результат буде нульовий, це вже перевірено часом. Тому коли минулого року я вперше виграла літр пива, то була просто шокована.
І от ще одна приємна несподіванка — дитяча книжечка від видавництва Vivat «Засиналочки» Татусі Бо.

Далі...Collapse )

Прочитане — квітень 2018

В цьому місяці якось було не до читання. Тому лише дві книги і то одну з них почала ще минулого року, мова про «Сто чудовиськ України» Владислава Івченка Це так звана енциклопедія чудовиськ, деякі вже зустрічалися в романах автора, про інших прочитала вперше. Дуже цікаво, особисто мене вразила фантазія письменника, от можна придумати і описати десяток, ну двадцятеро монстрів, але сотню)))) Ці всі твори невидані, але якщо б «Сто чудовиськ України» надрукували, то це б була б товстелезна енциклопедія з яскравими та якісними малюнками кожного монстра, це мені вона такою яувляється)))) І ти б сидів читав про ментожера, хижохатку, людину Борщу, Салогуба, дуполизів і багато інших і вони ніби то оживали у твоїй уяві. Кожен вид чудовиськ описаний детально: історія виникнення, перші згадки, розмноження, кількість та можливість вимирання. Під кінець я таки повірила, що всі ці істоти живуть серед нас)))) А можливо так і є...
Василь Шкляр «Троща»
Хотіла прочитати цю книгу і її мені подарували на день народження. Роман сподобався — в ньому мова про воїнів УПА, про зраду і викриття. В творі сучасні події, ще за радянської влади, переплітаються з більш ранніми післявоєнними роками, коли точилася найгостріша боротьба між бандерівцями та совітами. Іноді люди, щоб вижити йшли на крайні міри — здавали свої побратимів. Хто ж став зрадником, ми дізнаємося лише в кінці роману і для мене та інформація стала дещо несподіваною. Словом, раджу почитати)))
Ще почала дві книги, але, на жаль, жодної так і не дочитала)
Tags: