freckle06 (freckle06) wrote,
freckle06
freckle06

А у Вилково вже цвітуть абрикоси)))


 
У Вилково я збиралась ще в минулому році, але компанія розпалась, тому, махнувши на всіх рукою,  вирішила поїхати одна)))   Ну звичайно не сама, а з компанією «Унікальна Україна»)) і не прогадала: невелика приємна компанія з 10 чоловік,  чудовий гід - життєрадісна і позитивна Наталя Бирченко, яка створювала теплу та невимушену атмосферу. А оскільки вона виросла в Вилково, то поділилася з нами ексклюзивними подробицями з життя вилковчан.  А ще  прекрасний водій, який крім того ще знав багато чого цікавого з історії Бесарабії.



І от в суботу невеликий автобус вирушив з Одеси туди, де в Дунайських плавнях  на кордоні з Румунією заховалось невеличке містечко Вилково. Його  ще називають Українською Венецією. Багато в кого (мабуть у тих хто бачив місто в Італії на власні очі))) це порівняння визиває роздратування, мовляв куди цьому бідному селу до справжньої Венеції. Може і так, але ж справа не в цьому, і сіл на Україні валом, і бідних і не дуже, а от Вилково одне, друге таке не знайдете, воно унікальне.
Виникло воно більше трьох віків назад, і засновниками його були втікачі старообрядці,
Пам’ятник предку вилковчан є візитною карткою міста  


             


Потім сюди потянулись  козаки з Дону, а пізніше після знищення Січі і запорізькі козаки
В важкодоступних місцях в плавнях  вони будували курені з очерету, укріплювали  подвір’я ілом, викопуючи єрики.
Так з’явилося місто на воді, в якому замість вулиць  з машинами – єрики з човнами))),


вздовж яких прокладено дерев’яні тротуари на дерев’яних сваях



. Навіть назви вулиць тут пов’язані з водою – Білгородський канал))                                                                                          


Човни нагадують козацьку чайку, виготовляють їх з дубу і при правильному догляді можуть служити років 100                        
  


Через єрики перекинуто дерев’яні мостики                                                                                             

Єрики  було прорито так, що разом з природними рукавами Дунаю, вони утворювали єдину водяну систему, потрібно було тільки раз на рік очищати канал біля свого будинку від ілу.  Іл  потім використовували на городах. Тільки тут вирощують унікальний сорт винограду «Новак», що може рости на воді та ілі.

Місцеві жителі розповідають, що раніше в єриках можна було купатись і ловити рибу прямо сачком.
Але зараз Дунай міліє, та ще прориті суднохідні канали негативно впливають на  швидкість течії, тому єрики пересихають, вода застоюється(((                                                                                                                                                                

В дечому винні і самі місцеві, засипають канали, щоб можна було під’їхати до двору на машині
В Вилково ми провели весь день, погоду тут була чудова, тому програму максимум ми виконали повністю)))))
Прогулялися «сухопутною» частиною міста, 




потім містом на воді, кладками вздовж єриків, містками,


скуштували надзвичайно смачного смаженого оселедця (ніколи б не подумала, що його можна смажити))))


накупили риби, помилувались берегами Румунії і поплили до Чорного моря, відвідати нульовий кілометр, щоб добавити собі нулика до зарплати)))))) 






Одразу за Вилково починається територія Дунайського біосферного заповідника з багатою фауною.  Нам пощастило побачити чаплю,  пелікана, чайок та бакланів, лебедів та журавлів, качок та фазанів, єнотовидну собаку та сліди диких кабанів. 













А ввечері на нас чекала юшка по-вилковськи, місцеве вино та запашний фіто-чай з медом.  А потім ще прогулянка містечком
до речі, те що в Вилково пьють воду з Дунаю, правда, бачила на власні очі))












                                                                                                          


        

 Другого дня у нас по плану було відвідування Аккерманської фортеці в Білгород-Дністровському та Шабський вин завод
Розповідати про фортецю не буду, вона і так добре відома), як і найдавніше місто планети Тіра, що тут знаходилось
Я сама була тут раніше пару разів, це була перша в моєму житті фортеця, яку побачила на васні очі, тому до сих пір пам’ятаю те враження, яке вона на мене справила)
Тоді я облазила всі закапелки, пройшлася по стінах, пхала свого носа куди треба і куди не треба)
І от тепер я надіялась почути щось новеньке, цікаве, але на жаль, на жаль…
Я думаю керівництву музею-фортеці треба звернути увагу на якість екскурсій, а  може не всі екскурсоводи у них такі, це просто нам не повезло того дня(
Якась трохи знервована молода жінка відтарабанила завчені фрази, які можна прочитати в любому буклеті, від входу в фортецю ткнула рукою вліво, прямо - то Дівича башта, а то Пушкіна, правда пройшлася з нами до цитаделі, ще трохи поговорила і все.
Якщо екскурсійне обслуговування десь 100грн з групи, то думаю вона наговорила не більше чим на 10 гривень)
Дивлячись на неї, я згадувала нашу недавню екскурсію по Луцькому замку, ото  екскурсія!!!
Окрема подяка нашому водієві, він мабуть все тут знає краще, ніж отой екскурсовод, спустив нас вниз , щоб  ми могли оцінити  неприступність  фортечних стін з боку лиману)                                                                                                          



   


Про Шабський винзавод треба розповідати окремо, це така собі невеличка Європа)
Скажу тільки, що мені сподобалось абсолютно все – і територія заводу і сам завод, і екскурсія, і те як тут приймають відвідувачів, і сама дегустація, вийшла я звідти затарена пляшками))                                                                                  







  

Ще в мене залишилось близько 3 годин, щоб погуляти по Одесі,  не дуже багато, але я встигла пробігтися по наміченому маршруту))                                                                                                                                                                      









 
 



Tags: Добре поїхали, Одеська область, путешествия
Subscribe

  • Літні квіти

    Дала собі слово не фотографувати квіти, адже маю тільки світлин, зроблених при різному освітленні і на різні об’єктиви. Але ж з’являються нові, які…

  • Літні вечори

    Спека, ми на неї чекаємо в холодні, похмурі зимові дні і ранньою весною, а коли вони приходить ти не знаєш де від неї сховатися. Якщо ти застряг…

  • Квітуча весна)

    Не втрималася і трохи нафотографувала)

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment