Я ще встигла зайняти місце недалеко від сцени, бо вже буквально за декілька хвилин зал був заповнений вщент. Серед відвідувачів можна було помітити бійців Азову та Марусю Звіробій з Ведмедем. Ведучим вечора був Антін Мухарський.
Потім на сцені з'явилися хлопці з полку «Азов», зал зустрічав їх оплесками і стоячи. Хлопці, які забезпечують нам мирне та безтурботне життя в Києві, ще такі молоді, наймолодшому з них лише 20 років.
Після цього перейшли до роману, автор не розповідав про нього, не читав уривків, а лише відповідав на питання залу. Питань було багато, і вони були різні, були цікаві, були трішки провокативні, а були просто подяки та побажання автору))) І навіть пролунала така ідея, щоб скинути Щорса з коня, а на його місце посадити Марусю, ну і спарвді нафіга нам той Щорс)
Дуже порадувала публіка, тут були як і літні люди, так і молодь, біля мене, наприклад, сиділа купка студентів, кожен з книжкою))). А ще, виявляється, цього року роман Шкляра «Чорний Ворон» ввели до шкільної програми. Що ж, треба і собі надолужувати, почала з «Чорного Ворона», бо Марусю з автографом у мене вже вкрали почитати))))
На сцені з'явилася Маруся)) — Маруся Звіробій, яка прийшла підписати книжку і була запрошена на сцену.
Я бачила її лише на полігона, там вона така вся сувора, дисциплінована, а тут на сцені була зовсім інша жінка, красива, жіноча і трохи збентежена, її промова була теплою та щирою, підтримую її слова, що цього разу ми повинні довести справу до кінця, щоб усі ці жертви століттями не були марними...
І на останок виступ Антіна Мухарського, на якому прозвучали пісні з нового альбому.
І автографсесія, величезна черга до Василя Шкляра, це притому, що підписувати книжки він почав що до презентації.
Чекаючи своєї черги, підписала у Антіна Мухарського каталог українських плакатів, тих самих, що нещодавно виставлялися в М17. Не змогла не купити його собі, плакати в ньому просто шикарні. 50 плакатів в цьому каталозі намальовані російським художником з Пермі Paperdaemon, вони самі круті, не диво, що йому довелося після цього тікати з росії...
А тим часом хтось вже читав «Марусю» просто в залі
а дехто фотографувався з бійцями Азову
Мої книжечки)
