February 29th, 2016

Прочитане — лютий 2016

Цього місяця було зовсім не до читання. Весь вільний час займав диплом, я постійно щось писала, переписувала, моделювала, верстала, робила, перероблювала. Мізки кипіли і туди вже не лізла ніяка нова інформація. Але не зважаючи на це, знаходилася хвилинка на хорошу книжку)))
Збірник Василя Шкляра «Чорне сонце». Найбільше мені сподобалася повість «Чорне сонце», яка й дала назву книзі. В ній йдеться про війну, а саме про бійців полку Азов. Розповідь ведеться від одного з бійців з позивним Маляр, події переплітаються, ти то переносишся до Іловайську, то на базу батальйону, то в Маріупіль. Правдиво, реалістично, бере за живе, раджу почитати.
Владислав Івченко «Зона скальпів», книга з серії Невиданий Івченко. Ця книжка, як і всі його книжки теж чималенька, але незважаючи на брак часу та об'єм, я прочитала її досить швидко, бо було цікаво і захопливо. Події відбуваються під час Майдану. Взагалі книга була написана ще в 2008 році, але в 2013 році автор переробив текст,вписавши туди реальні події на Майдані. І це так туди вписалося, наче було задумано з самого початку. Головний герой — журналіст в невеличкому містечку, який активно долучається до боротьби. За що потрапляє до армії, але до незвичайної... Засекречена зона, складки в просторі, війна з кочовими племенами чорних, отруйні стріли, орда, застава, яка охороняє нашу землю від нападу, трофеї у вигляді скальпів ворогів, намисто з вух, кохання, полювання, та ще багато чого неймовірного чекає на героя. Все так реалістично описано, що починаєш думати, а якщо й справді тут на кордоні з росією існує отака зона зі складками в просторі, про яку ми не знаємо, а президент та його дітки їздять туди на полювання.
Але найцікавіше в кінці... Фінал несподіваний та вражаючий, я такого не очікувала.Напрошується продовження —  головний герой вже ідучи в автобусі, насподівано знаходить сухе вухо у себе в кишені...
Хто хоче почитати, той може написати автору і за 30 грн. отримати електронний варіант книги.

Народжений у муках)))

Вчора забракували мій презентаційний плакат до диплому. Викладач півгодини радив мені, що куди посунути, виділити, перемістити. Залишок дня було витрачено на переробку — в результаті вся моя ідея розвалилася і я вже не бачила того плакату((((   Зате з'явилася нова задумка, не впевнена, що вона прийдеться до душі викладачу, але мені подобається))))
Цей вже розгромили

Collapse )