July 1st, 2017

Прочитане — червень 2017

Владислав Івченко «Детективна агенція «Буря і Натиск»
Книжка дуже класна. Для мене неочікуваною виявилася кінцівка, хоча про щось таке я думала, але все одно закінчення вразило.
Спершу здавалося, що це такий собі сільський детектив, як ще можна назвати історії про двох диваків — Жоржа, чувака в плащі, гумаках та капелюсі і кабана з інтелектом людини — Вепра Івановича, які розкривають різні сільські злочини. В перших історіях хлопці розшукують пропавшу корову та сперму племінних биків. Ще цікаво читати як автор описує самого себе, виходить то дуже реалістично.
Історії цікаві, читаються легко, місцями кумедні, але я запитувала себе і чим же це все закінчиться? А кінцівка шикарна і як сказала моя мама — «в дусі Івченка». Останній розділ чимось перегукується в «Жертвою України». Тут змальована реальна ситуація в країні, коли ти інакший або преш проти системи, то тебе просто приберуть, при цьому виставивши бандитом, ґвалтівником, псевдоатошником. Словом простенький сільський детектив переріс в щось потужне, зачепивши гострі політичні аспекти…
А розділ «Убивця на порозі» можна видавати окремою невеличкою книжкою, які автор так не любить)))) Це справжній трилер з маніяком, який тримає в напрузі.
Словом читати, задоволення гарантоване)
А ще поки мандрувала до Чернівців прочитала старенький опус Івченка «Хамло, и востал х...й», про те, як у головного героя утік член, став бандюком і подався в політику, на носі був 2004 рік. Але в кінці гtрою таки вдалося все повернути на свої місця)))
Каміла Лекберг «Льодьона принцеса»
Продовжую читати шведські детективи, але роблю це якось по-китайські, то останні із серії прочитала, і тільки от тепер взялася за першу. Еріка Фальк повертається в рідне містечко Фьельбаку та знаходить труп своєї подруги дитинства.  І все закрутилося, в процесі розслідування у неї зав'язуються відносини з поліцейським Патріком, який був в неї закоханий ще з дитинства. Еріка розкриває таємницю подруги Олександри і дізнається, чому ж вона так несподівано зникла з містечка більше 20 років тому. Виявилося, що думка  про тебе інших людей може штовхнути на мовчання, покривання злочину та навіть вбивство...
Ірена Карпа «Письменниця, співачка, мандрівниця»
Надибала на розпродажу на Арсеналі, книга складається з двох частин — інтервю та публіцистики. В першій частині йдеться про Ірену Карпу в трьох різних іпостасях — письменниці, співачки та мандрівниці. Цікаво було почитати, дещо з біографії стало для мене новеньким. Друга — тексти написані для колонки «Української правди». Тут і про мандри, і про дітей, і про Майдан, і про українську жінку і ще про багато що))))

Згадала молодість)))

В середу на День Конституції побувала на Atlas Weekend. Давненько я не була на фестивалях такого масштабу, тому можна сказати, що згадала молодість. В пам’яті пронеслися фестивалі «Чайка» 2003-2007 років, коли ми з друзями були ще такими молодими і відривалися під музику українських гуртів. Тому виступи таких команд як Green Grey, ВВ, Табула Раса викликали деяку ностальгію, до того ж лунали ті самі старі добрі хіти. Відірвалася по повній — ніби перенеслася на 14 років назад. Все було класно, окрім Сердючки, але на неї ми не ходили))))

Collapse )