freckle06 (freckle06) wrote,
freckle06
freckle06

Прочитане — грудень 2015

Цього місяця мене потягнуло на дитячі книжки)))
Я дочитала третю частину пригод про Кале Блюмквіста Астрід Ліндгрен «Кале Блюмквіст і Расмус». Саме цю книгу читала вперше, в моєму дитинстві її не було, можливо просто не друкували у нас.
Андрій Кокотюха «Страшні історії», детективні історії про двох друзів, які викрили викрадачів собак та розгадали таємницю прокляття хати мольфара в Карпатах.
Знову ж Андрій Кокотюха «Таємниці козацького скарбу», цікава та захоплююча дитяча книжка, перша з трилогії. Тут тобі і скарби, і історія рідного краю, і веселі пригоди. Словом я її прочитала не відриваючись)))
Олесь Ільченко «Чорне озеро кохання», детективні історії, про відьму досить таки моторошна, особливо, коли читаєш на ніч.
Богдан Коломійчук «Таємниця Єви» —  детективні та авантюрні оповідання, дія в яких відбуваються на початку ХІХ у Львові, Трускавці, Карпатах.
Андрій Кокотюха розповідь «Там де поховано Адель», такий собі любовний чотирикутник, коли чоловік хоче вбити жінку, а вона разом з коханцем, дізнавшись про це, заставляють його грати за своїми правилами.
Брати Капранови «Закон братів Капранових», в книзі зібрані статті написани Капрановими з 2002 року по 2007, тут і про Помаранчеву революцію, Ющенка, Табачника, про стан книговидання в Україні, про мову, та ще багато чого. Читати досить цікаво, щось вже змінилося, а якісь проблеми так і залишилися. Потішила стаття під назвою «Сестри Кличко». Тепер про себе так і буду називати нашого мера — сестра Кличко)))
І дві книжки про боротьбу українців з загарбниками, про дві війни 1943 та 2014 — 2015 років.
Андрій Кокотюха «Чорний ліс», де повстаннці на Волині борються одразу з трьому окупантами — радянськими, німецькими та польськими. Всі вони претендували на українські території. Українці тоді, як і зараз, боролися за незалежну Україну. Вони були сам на сам з ворогом, бо в цій війні у них не було друзів.
Сергій Лойко «Аеропорт», ця книга вже про сучасну війну, війну яка триває і досі, яка забрала тисячі життів, і якій немає кінця. Книга сильна, страшна та моторошна. Це не хроніка, це роман, але описано реальні події, місця, дати та прототипи героїв. Події розгортаються починаючи з Майдану і плавно перетікають у окупацію Криму, здачу Донбасу, бій за аеропорт до останнього дня перебування там кіборгів. ЇЇ варто прочитати, щоб знати, згадати і ніколи не забувати. Бо зараз більшість людей забули, що в країні війна, або просто не хочуть про це знати. Герої то вигадані, але у кожного героя є прототип. Єдине, що мені не сподобалося це деферамби презеденту в кінці книги. Чи можливо ті слова були про якогось вигаданого міфічного президента.
Tags: книги
Subscribe

  • Леся Українка: 150 імен

    25 лютого в Українському домі відкрилася виставка «Леся Українка: 150 імен» присвячена звісно ж 150-тій річниці з дня народження Лесі. Виставка…

  • Київські мурали

    Я вже неодноразово писала, що обожнюю вуличні малюнки. А тому коли є час із задоволення люблю порозглядати мурали на вулицях столиці) В допис…

  • Мозаїка дитячої художньої студії Осташинського

    Багатолюдна вулиця Толстого, біля метро купа торговців та постійна метушня. А якщо зазирнути у дворик будинку №5, то можна здійснити невеличку…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments