freckle06 (freckle06) wrote,
freckle06
freckle06

Добре політали)))

Цими вихідними Клуб «Добре поїхали» перетворився на «добре полетіли», бо саме суботнього вечора  його учасники літали на ракеті, але не в космос, а по Дніпру та Десні)))


Особисто я на такому судні ніколи не плавала, вже не застала, бо вони курсували по Дніпру до 2000 року. Але чула позитивні та ностальгічні відгуки від людей, які користувалися цим швидкісним видом транспорту.
Наразі в Києві кожен бажаючий можне відчути на власній шкурі, що то воно таке-крилате пасажирське судно та чому його називають ракетою.  Якщо прогулюючись набережною, побачите помаранчево-блакитне диво, яке на шаленій швидкості розсікатиме дніпровську гладть, то знайте — це ракета «Полісся -1». Судно збудоване в 1986 році Гомельським судно-ремонтним заводом.


Спочатку воно працювало на Десні, а потім 23 роки простояло ржавіючи у Чернігові. Можливо там би воно і перетворилося на купу металобрухту, але у 2013 році ентузіастами судно було відремонтовано та реконструйовано. А з минулого року Полісся-1 здійснює постійні прогулянки по Дніпру.


От на Поліссі-1 ми і мали здійснити більш ніж двохгодинну подорож, але не банальну-по Дніпру, а  гирлом Десни.
І так, за 10 хвилин до вказаного часу я проштовхуюся крізь натовп на річковому вокзалі в пошуках шостого причалу. Насправді він ніяк не позначений, тому орієнтуюся на зелений колір клубної футболки)))) Якби ще більша частина учасників клубу була у футболках, то їх би було видно навіть від будівлі вокзалу))))
Виявляється ракета вже проплила повз, прямуючи у напрямку мосту Патону, тому чекаємо.
І ось нарешті з'являється яскраве Поліссся-1.


Тим часом на причалі вже вистроюється черга.


Посадка на борт




А тим часом на ракету вантажать каяки, які до Десни попливуть разом  з нами.




І ось відчалили. Самі класні місця на оглядовому майданчику зверху, але їх швидко займають. Всередині зручно та комфортно, через великі вікна дуже добре проглядаються знайомі пейзажі.










Короткий екскурс в історію судна та про ті місця куди ми прямуємо.




А це місця, для тих кому не вистачило місця нагорі, звідси можна помилуватися краєвидами, поспостерігати за людьми на відкритому майданчику, відчути всю чарівність поривів вітру та зробити панківську зачіску))) Волосся реально заплутується так, що потім ніяка щітка не допоможе))))








Входимо у гирло Десни і рухаємося далі не збавляючи швидкості.








Зупинка, швартуємося та виходимо на крутий берег прогулятися, перекусити,  розім'яти ноги, насолодитися променями сонця та поспостерігати за відпочиваючими на іншому березі.
















Тим часом каяки спускають на воду, далі до міста вони вже будуть повертатися самі. Йтимуть Десною, потім по Десенці,  мають повернутися вже затемна.








Каяки відчалили.


І ми починаємо збиратися, спільне фото на борту ракети та вирушаємо у зворотньому напрямку.










Оскільки часу в нас ще багато, то Десною йдемо повільно. А тому майже всі учасники вибралися нагору,  повністю заполонивши не лише оглядовий майданчик але і весь дах судна.








Якраз час для фотографування.


















На берегах Десни багато відпочиваючих та рибалок, вітаємо один одного. Один дядько навіть похвалився величезною рибиною, яку, як я зрозуміла, він упіймав. Яскраве судно з купою народу на даху привертає  увагу відпочиваючих.










Сподіваюся, рибалки на нас не сильно гнівалися, бо хвилі ми здіймали недитячі.






Наздогнали каяки.






О, знайомі місця,






а це дамба, через яку чимало разів проїжджала на велосипеді, прямучи на Троєщину з Парку Дружби Народів.


Ярослав Козак показує на карті острів Великий, повз який ми пропливаємо.




Виходимо з гирла Десни, всіх просять переміститися з даху на майданчик, бо будемо рухатися швидше. І тут то я і зрозуміла, чому ж таки судно називають ракетою))))








Швидкіть стрімко зросла і мене вітром просто притисло до борту, продувало наскрізь, дивитися проти вітру було настілько некомфортно, що навіть перехоплювало подих, але ж круто.




Спускаюся вниз, екіпіруюся в штормівку і знову наверх.
Моя порада, якщо будете колись плавати на ракеті, хоча б на 5 хвилин підніміться нагору та відчуйте як то воно  —летіти Дніпром назустріч вітру зі швидкістю майже 70 км, швидко минаючи Московський міст, залізничний та наш довгостраждальний міст на Троєщину, прогулянкові катери, рибацькі човни, без цьгого ви не відчуєте повноти вражень. І головне беріть теплі та вітрозахисні речі.
















та причал номер 6...


виявилося ще залишився час, то нас прокатали до мосту Патона.












Поверталися милуючись заходом сонця.












А на даху залишилася Тетяна, яка вже звісно до зупинки судна не не могла повернутися до салону, але в той же час у неї було дуже класне місце для обзору.






Щасливі, обвітрені, змерзлі, але сповненні враженнями, причалюємо. Велика подяка команді Полісся-1 та клубу «Добре поїхали» за цей «політ»






І на останок підняли келихи за гарний вечір — Добре політали)))))






Tags: Добре поїхали, Київ, репортаж
Subscribe

  • Чорні коти Тбілісі

    Вкотре повторюся, що я дуже люблю мурали та різний вуличний стріт-арт. В кожному місті, де не буваю, обов'язково відшукую щось цікаве. В старому…

  • Київський кит

    Нещодавно на ВДНГ відкрили скульптуру Київський кит. Об'єкт виготовлено з переробленого пластику і кит змінює свій колір в залежності від рівня…

  • Шоколадний будиночок

    В Шоколадному будиночку востаннє була давно, здається ще тоді, коли його тільки відкрили для відвідування. Пам'ятаю тодішній мій захват. А тут ще…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments