freckle06 (freckle06) wrote,
freckle06
freckle06

Прочитане — жовтень 2016

Лінвуд Барклі «Поверь своим глазам»
Чергова книжка цього автора, як і попередні читалася на одному диханні, сюжет динамічний та закручений, а тому зовсім не хотілося відриватися. Головні герої два брати, один з яких хворий на шизофренію, але проявляється вона в помішанні останнього на картах. Чоловік сидячи вдома вивчає міста через сайт url 360, це щось на зразок панорамної карти гугл. І от одного разу він помітив обличчя з політеленовим пакетом на голові. Брати починають дізнаватися, що до чого і потрапляють у водоворот небезпечних та смертельних подій. Але окрім того, товариш батька братів виявляється підлою людиною, яка колись зробила поганий вчинок. І несподіванка в кінці роману — дізнаємося, чи була смерть батька братів нещасним випадком, і якщо ні, то хто до неї причетний.

Владислав Івченко «Івченко об'єднує Україну»
Великі твори завжди читаються швидше, а от оповідання повільніше, як правило більше 2, у крайньому випадку 3, я читати не можу. Адже у кожному короткому тексті свої персонажі, своя сюжетна лінія, а тому коли читаєш багато, то все в голові перемішується. Книга сподобалася дуже. Головна ідея — це об'єднати правобрежних та лівобережних українців, російськомовних та україномовних, а тому в книзі чергуються оповідання написані українською та російською мовами. В ній зустрічаються два оповідання, сюжети яких було використано автором у пригодах Івана Карповича. Одна про барона фон Шпіля та його чудовисько, яке оберігало родинний замок і з'їдало всіх чоловіків, які посміли навідатися до нього. Інше про конотопську фабрику повної переробки. Івченко настільки реалістично та детально описав процеси перербки шкіри, кісток люсировини, що вже під кінець оповіді я повірила, що саме так воно і було. А ще в книзі є оповідання про руку з борщу, яка вбивала кожного, хто їв борщ, тобто вона намагалася позбавити українців улюбленої страви — борщу, справжня диверсія. Познайомилася з дикою Ганною, або з гнилим архітектором, який розклався з середини і розпався на частини, тобто він є уособленням нашої гнилої системи та її чиновників. Словом, читати однозначно)))

Руслан Горовий «Казки на ніч»
В жовтні побувала на презентації книги Руслана Горового, мені він дуже сподобався і я вирішила почитати щось з його творчості. Але оскільки книжку «40, або чого чоловіки не святкують...» у мене вкрали почитати, то я придбала собі іншу. «Казки на ніч» — це короткі розповіді, які Горовий публікував спочатку на своїй фб сторінці, а потім вже з'явилася книга. Але я мало що з того читала, тому мені було дуже цікаво. Більшість історій про війну, волонтерів, передову, про мирне життя, є оповіді про сепарів та ополченців, про переселенців, про покинутих домашніх улюбленців... Всі вони дуже реалістичні, беруть за живе, деякі викликають усмішку, деякі сльози.
Прочитала таку річ, про яку навіть не задумувалася, виявляється, що кожен з нашої родини не жив в час без війни на його землі... І справді у період війни жили наші прадіди, діди, а тепер вже наші батьми, ми та наші діти...
Читала на ніч як справжні казки.
Tags: книги
Subscribe

  • Дорога додому. Кременець

    В Кременці бувала, але вже досить давно. Пам’ятаю, що мене дуже заворожило це місто в долині з центральною вулицею вздовж якої знаходяться…

  • Ранок в Карпатах

    Є на Закарпатті одне чудове місце - Рахів-Плай. Якщо ви бажаєте відпочити з комфортом та серед гір, то вам саме сюди) Нижче трохи ранкових…

  • Кіпр. Пафос

    Ще з зими планую потрапити до моря, але завжди щось стає на заваді. Тому поки що доводиться шукати море на фотографіях, перебираючи останню папку з…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments