Все почалося з того, що понесло мене до поліклініки робити флюрографію, а виявилося, що рентген кабент не працює, закритий, довелося швиденько дворами плентатися в сусідню поліклініку на Маяковського. Там мене зустріла довжелезна черга, а десь через півгодини кабінет ще й закрили на 30-ти хвилинну перерву. Ніколи ще час не тягнувся так повільно, до того ж я страшенно поспішала, бо мені треба було ще їхати на Борщагівку. І ось нарешті дочекалася, перед тим пропустивши двох людей без черги, яких протягли по блату медсестри. Виходжу, поспішаю і от раптом помічаю через дорогу на паркані дитячого садочка намальовані космічни гриби. І раптом весь поспіх відходить на другий план, підходжу ближче роздивитися.
З одного боку малюнок більш тьмяний, напевно фарба вигоріла на сонці,
а от з іншого більш яскравий.
Намальовано дуже гарно і реалістично. Здається, що можна перейти межу і з холодної похмурої вулиці потрапити до казкового світу з дивними грибами, ліанами, квітами, піднятися отими сходами...
Настрій покращується від того і, на диво, далі все йде нормально, жодних неприємних понеділкових пригод)))