freckle06 (freckle06) wrote,
freckle06
freckle06

Прочитане — грудень 2016

Владислав Івченко «Одного разу на дикому Сході»
Справжній пригодницький вестер. Починається книга з опису звичайних подій, які відбувалися на Україні в 1920 роках — війна, радянські солдати, махновці, розбійницькі дивізії. Єдине, що трохи є дивних — це головна героїня Міра, дівчина красива, відважна, хитра, зваблива і до того ж мітко стріляє, справжня супергероїня. Потім доля зводить її з Четвергом Загорульком та Славком Дубківським і вони вирушають на пошуки скарбів, які сховані у маєтку барона Фон Шпіля. І отут починається… Людожери, полон, переслідування, струмок, випивши водички з якого виростають велетенські вуха, хижохатка, яка харчується людьми, дуб, який полонить гарних дівчат, Чорні вершники, і звісно ж велетень з тіста Шпиль, який охороняє скарби і маєток на пагорбах неподалік села Шпилівка. Краса Міри підкорила навіть велетня, який повністю потрапляє під її контроль чим і рятує наших героїв, розправляючись з їх переслідувачами. Кохання страшна сила, бо вона змогла оживити велетня Шпиля і перетворити тісто на плоть. А тим часом радянські комісари хочуть спіймати Шпиля і використати його на користь революції.
Ну а хто хоче дізнатися чи вдалося совєтам поневолити велетня, хто здобув скарби та що сталося з головними героями варто почитати книгу. Роман захоплює і переносить тебе у той описаний світ, ти починаєш вірити, що колись на Україні водилися різні чудовиська і що десь і нині можна відшукати на пагорбах під Охтиркою закинутий палац Фон Шпіля з страшним чудовиськом. Дуже сподобався останній розділ, де описана доля кожного з персонажів, як позитивного так і негативного. Скажу лише єдине, ті славні борці за комунізм, які були ладні зробити все заради революції, на собі відчули всю страшну силу тієї системи.
Книга прекрасна, а от обкладинка нікуди не годиться. Видавництво Фоліо схалтурило, видно, що художник не читав твір, бо чудовисько  на обкладинці нагадує Кін-Конга, ну а ніяк не голема Шпиля.

Владислав Івченко «Людина, яка ніколи не посміхалася»
Ця книга із серії «Невиданий Івченко», до неї входить одноіменний роман та два оповідання «Медальйон» і «Шалена парочка». Головними героями всіх цих творів є Чет та Міра, але кожного разу це різні Чет і Міра, а події відбуваться в період Другої Світової війни. Це страшний період панування радянської системи, коли дуже легко донести на сусіда, коли вороги народу зникають у таборах Сибіру, ще згадується Голодомор 33-го року.
В романі «Людина, яка ніколи не посміхалася» йдеться про любов та помсту. Міра звичайна дівчина з Карпатського села, яку заарештовують совєти за те, що вона допомагала бандерівцям. Чет талановитий лікар-хірург, який після того як під час голоду 33-го втратив батьків та сестру, перестав посміхатися. А ще хлопець Іван — бандерівець, який був закоханий у Міру. І от доля зводить цих трьох спочатку у сибірському концтаборі, а потім у Середній Азії і наслідки ті були жахливими. Роман дуже сильний, дуже сумний, і дуже реалістичний, пробирає до самих кісток, а головне іноді помста може бути дуже страшною.
В оповіданні «Медальйон» Чет — це вже чудовий бухгалтер, який добре робить свою роботу, але не амбіціозний і не прагне ніяких висот. Але все змінюється після знайомства із сусідкою Мірою, в яку він шалено закохується. Звичайний бухгалтер перетворюється на зважену, підступну та жорстоку особу, яка готова на все, аби позбутися конкурентів та заполучити Міру. Але він переходить межу і втрачає все. Отже не варто недооцінювати своїх здавалося б тюхтіюватих сусідів. Прочитала це оповідання на одному диханні, не могла відірватися, поки не перегорнула останню сторінку.
І на останок оповідання «Шалена парочка» — веселе та шалене і тут вже присутні фантастичні моменти. Кохання між Четом та Мірою зароджується у дуже незвичайних обставинах, а точніше під час кривавої розправи над бійцями СС. І саме головне, що їх коханню ніщо не змогло завадити, воно залишилося жити вічно.


Олесь Ільченко «Місто з химерами»
Ця книга у мене вже давно, пам’ятаю як хотіла її купити, шукала по всіх книжкових магазинах міста і таки знайшла в інтернет-магазині. Прочитала її вдруге, вона дуже хороша і цікава. Люблю такі оповіді, які з одного боку є художніми, а з іншого мають історичну канву.
Місто з химерами — це Київ, а одним з авторів тих химер був відомий архітектор Владислав Городецький, саме про нього і буде йти мова у книзі. Події в книзі переносять читача то в далекий 1904 рік, то в наш час. В книзі добре описано життя Городецького, його захоплення полюванням, як були збудовані Будинок з Химерами на тогочасній Банківській, та як повільно просувалося будівництво Миколаївського костелу, про перепони на будівництві, про караїмську кенасу. А потім линемо в наші дні, де двоє хлопців школярів намагаються розгадати загадку відомого архітектора, коли до їх рук потрапляють папери самого Городецького. І хлопці побачать наше місто зовсім в іншому світлі і таки розгадають таємницю. А ще ми дізнаємося, що дивні скульптури на будинку на Банковій Городецький збудував не просто так, що вони з’явилися там через наказ таємничого змія, що приходив у снах до архітектора. Але як виявилося не тільки до нього. Під тим же самим впливом Безсмертний створив будинок із кішками на Гоголівській, а Бобрусов будинок з горгулією на Великий Житомирській. Ці три будинки утворили диявольський трикутник навколо найбільшої святині Києва Софії. І такі злі сили добилися свого, після жахливих подій ХХ ст., ця святиня втратила свою сакральну цінність, а багато інших взагалі було знищено, а тому і Київ став інший. Це, колись прекрасне зелене місто, перетворилося на величезне, брудне, хаотично забудоване, непридатне для життя, з юрмами випадкових людей… Але книга захоплює, після прочитання я ще раз пішла подивитися на київські химери, але вже іншими очима, знайшла творіння Безсмертного-Кудрявський міст, який є одним із самих старих мостів міста і одним із перших металевих мостів у Києві.

Адріан Шонессі «Как стать дизайнером, не продав душу дьяволу»
Цікава книга про дизайн — поради молодим дизайнерам щодо пошуку роботи, про відкриття своєї власної справи, про брифи і клієнтів, багато корисного, і нічого, що інформація актуальна більш для Британії. В останньому розділі наведено інтерв’ю з відомими дизайнерами, досить пізнавально почитати з чого вони починали і як то в них виходило)))

Барклі Лінвуд «Смерть у порога»
Починається все з жорстокого вбивства цілої родини, сусідів головного героя. Потім виявляється, що у вбивстві звинувачують його 17-ти річного сина. Потім ще з’являється купа різних скелетів із чужих шаф. Але для мене розв’язка виявилася досить передбачуваною, а справа у анотації. І ти вже підсвідомо починаєш підмічати деталі, співставляти і вираховуєш головного вбивцю. Але звісно ж, що сюжетна лінія у романах Лінвуда не одна, тому ще доведеться розкрити таємницю смерті 10-літньої давнини обдарованого студента та виявити справжнього автора популярного роману.
Tags: Владислав Івченко, книги
Subscribe

  • Календар для Мандрияк. Дубль два

    Спочатку народилася оця версія календаря. Але після повернення з Карпат, я привезла ще чимало гарних фотографій символу клубу, тому захотіла зробити…

  • Календар для Мандрияк

    Кожного року думаю, що вже не буду робити настільні календарі, що це останній... Але в кінці наступного року приступаю знову до роботи. Цього разу…

  • Карантинні спостереження

    Напевно всі ми під час карантину купували багато чого онлайн і звісно ж користувалися доставкою. В більшості випадків остання була безкоштовною, що…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments