Прикро, але так воно було і є. Це я до чого, в суботу зіштовхнулася аж двічі з оцією звірячою подобою людини. Гуляючи екостежкою Голосіївського НПП наштовхнулися на застреленого невеличкого кабанчика, стрілок знав де його ловити, бо буквально на відстані 60 м знаходилася зимова годівниця. Картина скажу вам неприємна, а ще прикріше, що отак воно у нас відбувається, заради своєї втіхи і забави деякі люди ні з чим не рахуються. Так же як і ті, що сидять при владі…
А вдома мене чекала ще одна прикрість. Декілька тижнів тому посадила у дворі 5 кущів бузку, всі прийнялися та повипускали зелені листочки. І от один хтось зламав((( Тобто це ким треба бути, щоб прийти і крутити живу деревину. А головне для чого? На зло, для забави чи просто так, бо на більше не вистачає фантазії або може то діти так бавилися?
А ще кожного ранку наді мною хтось стабільно викидає у вікно шматки хліба, кісткі і шматки сирого м’яса. І що з такими зробиш? В голову приходять тільки якісь жорстокі та радикальні методи…
То ж або змінюємося самі, або продовжимо і надалі плавати в оцьому лайні, і не варто тоді нарікати на владу чи на когось там іншого.
