freckle06 (freckle06) wrote,
freckle06
freckle06

Два світи

Вже четвертий рік в Україні йде війна. І люди живуть в двох різних світах.


Хтось допомагає солдатам, опікується пораненими, плете маскувальні сітки, знається на всіх тонкощах та техніках плетіння, виробляє кікімори, купляє фарбу, фарбує тканину, збирає матеріал, організовує центри підтримки, допомоги та реабілітації, їздить в зону бойових дій і робить ще купу всякого, тобто живе в реаліях війни. Інші ж абстрагуються та відмежовуються від цього, просто живуть як і раніше, розважаються, їздять на шашлички, печуться тим, де б краще поставити свою машинку, ходять по кафе, якихось пафосних караоке ресторанах, тобто живуть так ніби нічого не сталося і в країні не йде війна. Інколи ці світі пересікаються…
Я вже давно так глибоко не занурювалася в це все. Мої київські знайомі вже давненько закинули волонтерство, а тому ці теми навіть не піднімаються.
А от на минулих вихідних я наповну занурилася в отой інший світ. В суботу на ВДНГ пройшов фестиваль «Зустрінемось! - З війни до миру».


Відвідати його міг кожен бажаючий. В рамках фестивалю працювала фотовиставка робіт Олексія Палія, до того ж за бажанням можна було і сфотографуватися в отакій імпровізованій студії.








Працювала виставка маскувальних сіток, багато волонтерських груп з різних міст України представили свої роботи, працював лекторій.


На відкритому майданчику працювала польова кухня, можна було роздивитися і полазити по справжньому БТР-у, пройтися повз стенди з кікіморами, придбати роботи волонтерів чи бійців, які мобілізувалися і зараз пристосовуються до мирного життя.












Для дітей проходили різні майстер класи.


А під вечір на вуличній сцені розпочався концерт.


Цікавий захід, а особливо для волонтерів, вони змогли зустрітися, познайомитися вживу, поспілкуватися, поділитися досвідом, порадами та і просто сфотографуватися.














Я потрапила на це дійство із своєю подругою, яка приїхала на фестиваль із Кременчука, привезла образець маскувальної сітки, яку плете їхня невеличка добровольча сотня «Макові зерна».




День пройшов швидко, я того дня була більше в ролі спостерігача та слухача)
Запали в пам’ять слова жінки-волоонтерки зі сходу, про те, що в Києві майже не чути української… Таки справді, в повсякденному житті рідко можна почути українську мову, у мене таке враження, що декілька років тому її звучало більше. Звісно, що на різноманітних виставках, концертах та інших культурних заходах ситуація краща, але ж зрозуміло, що то не на всіх концертах)))
Затрималися на ВДНГ аж до 21.00, бо мали спакувати зняту сітку із стенду разом з деякими речами та підготувати для відправки.
А прямуючи вже на зупинку подруга отримала дзвінок із зони бойових дій… Так дивно, коли навкруги народ гуляє, насолоджується життям, поруч вирує фестиваль крафтового пива, люди катаються на велосипедах та роликах, а там йде бій… Отакі вони два різні світи…
Наступного дня зайшли до волонтерського центру при військовому шпиталі, передали ліки та трохи фруктів… Потім трохи пройшлися містом, але День Києва не надто хороший час для спокійних прогулянок.
Побували на Інститутській, подруга не може стримати сліз… а ще її обурюють припарковані автівки та машини, які снують вулицею Інститутською. Я її прекрасно розумію, а головне вона змогла реально побачити ситуацію, бо останній раз ми тут з нею були у лютому 2014, коли ще все було чорне від сажі, засипане бруківкою , посічене кулями, закопченими касками та щитами.
Такими були вихідні і вони так швидко пролетіли, що навіть не встигли нормально поспілкуватися, а вже час від'їжджати.
Tags: Індустар 50-2, ВДНГ, Київ
Subscribe

  • Вечірній Відень

    Чомусь схотілося згадати подорожі Європою, розібрати ще не опубліковані фотографії. Першою відкрилася папка з вечірнім Віднем. Повторюся, що…

  • В гостях у Андрія Сагайдака

    Вже більше року не була в Міжрічинському парку, чи то точніше в гостях у Андрія Сагайдака. Адже, я думаю, більшість зі мною погодиться, що в Отрохи…

  • Кіпр. Кіті, Перволія та веселка над морем

    Не знаю як вас, а мене завжди тягне до моря, в будь-яку погоду та пору року, і це при тому, що пляжник з мене ніякий. Тож сьогодні про зимове…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments