freckle06 (freckle06) wrote,
freckle06
freckle06

Прочитане — серпень 2018

В цьому місяці був час трохи почитати)


Руслан Горовий «13 оповідань, або, те, повз що ми проходимо не помічаючи»
13 коротких оповідань про наше життя, про певні життєві ситуації, які трапляються з людьми і які ми намагаємося не помічати. Всі історії дуже реалістичні і досить такі сумні, так би мовити без хепі енду, як в звичайному житті.
Андрій Кокотюха «Офіцер із Стрийської»
Остання книга із серії. Теж далась важко, по-перше знову дуже багато описів історичних подій і взаємостосунків між українцями і поляками. Несподівана розв’язка, і ім’я вбивці Климентій вимцшений приховати від усіх, бо надто ця людина дорога для нього. Не може Кокотюха утриматися від убивств, у книзі він вбиває Естер, мені здається, цього можна було і не робити. Словом, нарешті добила)))
Владислав Івченко «Битва за Одесу»
Після прочитання Кокотюхи взялася за Івченка. Якщо «Офіцер» давався тяжко, то від «Битва за Одесу» я просто не могла відірватися. В романі теж описані реальні історичні події — сухий закон в Одесі та боротьба за владу, але то зовсім не напрягає. Цей Іван Карпович трохи незвичний і відрізняється від всіх інших книжок. По-перше, це кіносценарій, а тому тут зовсім інша манера подачі тексту, що одразу видається трохи незвичним. По-друге, в цьому романі мова ведеться не від імені Івана Карповича і він не є єдиним головним героєм. У книзі головних героїв дуже багато і Іван Карпович поставлений з ними всіма на один штабель, що теж не типово. Але не важаючи на це все, мені, чомусь, саме «Битва за Одесу» дуже сподобалася, навіть більше ніж всі інші книжки про Підіпригору. Роман настільки насичений подіями, що здається, якщо пропустиш абзац, то пропустиш щось цінне. А воно так і є, бо щоб зрозуміти, хто ж він той таємничий маніяк чи таки не маніяк, що вирізає серця дівчат, треба дуже уважно читати текст. Бо автор декілька разів згадує про персону цієї людини у тексті під його справжній іменем.
Дуже захоплюють постаті двох жінок — Поліни та Аріадни — есерки та князівни, які настільки відважні та безшабашні, що дадуть фору більшості чоловікам.
Трохи не зрозуміло, як Крік виплутається з того всього і знову поверне Одесу в свої руки, бо в наступних книжках, якщо не помиляюся саме Беня є королем міста.
Словом, раджу — боротьба за владу, хабарництво, пограбування, вбивства, боротьба з сухим законом, кохання, зрада, помста і все це фоні таємничих вбивств молодих дівчат.
А от обкладинка виникає двоякі почуття. Цікаво, це була така задумка зобразити на ній Пірса Броснана? Якщо так, то чому, яке відношення він має до роману? Чи то просто знайшлася фортка в неті і її просто перемалювали?Особисто мені не зрозуміло для чого розміщувати на обкладинці відомого актора і як на мене це, навіть, дещо некоректно.
Юрій Андрухович «Переверзія»
Саме ця книга знайшлася в телефоні, коли я їхала з Ковеля до Києва. Спати чомусь зовсім не хотілося, тому я читала, особливо не вразило, але час вбила)
Tags: книги
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments