Пам'ятаємо...

Вчора вся країна вшанувала пам'ять загиблих під час Голодомору.


Раніше я майже кожного року ходила спочатку на Михайлівську площу, потім до Меморіалу запалити свічку. Востаннє була у 2015 році, після того якось і не вибиралася, запалювала просто свічку вдома.
Вчора ж після походу в театр вирішила сходити до Парку Слави. Була вже 21.00 година, людей небагато, небагато свічок, робітники збирали обладнання. Колись майже все світилося, свічок було стільки, що ти не знав куди пристроїти свою.




Чому так? Може вина всьому морозна погода, або Чорна п'ятниця, чи точніше вихідні, але якось так...
Спустилася на нижню терасу, постояла біля Чернігівщини, запалила декілька згаслих свічок, зайшла до музею, трохи послухала Тараса Компаніченка.








Йшла назад пустими морозними вулицями... Є речі про які не можна забувати...