На перший погляд це нібито добре, але…
По-перше, вікна страшні і з ними церква ХІХ століття починає втрачати свій шарм.
По-друге, вікна міняють дуже халтурно, не закривають щілини, ніяк не обробляють деревину і таке враження, що ті вікна висять у повітрі.
А по-третє, якщо вже там московський патріархат печеться про пам’ятку козацького бароко, то чому вони не посклили розбиті шибки, через них же до святині потрапляє дощ, а зараз вже і сніг.
Мовчу вже про аварійний купол, що похилився і у мене виникає таке враження, що одного разу він просто не переживе чергову непогоду
Не знаю, але мені чомусь сумно від вигляду цього потворного пластику.
