freckle06 (freckle06) wrote,
freckle06
freckle06

Люблін. Тринітарська вежа

Що ж продовжую ділитися враженнями про польське місто Люблін, а точніше хочу розказати про місце, яке мені дуже сподобалося і яке просто заполонило моє серце. Мова про неоготичну Тринітарську вежу, що є найвищою будовою у історичній частині Любліна, її висота сягає 40 метрів. На гору можна піднятися, купивши квиток за 7 злотих, а заодно і роздивитися чудові старовинні експонати музею релігійного мистецтва.


Вежа приваблювала мій погляд ще з першого дня нашого перебування у місті, але ми все ніяк не встигали зайти до неї в робочі години.
І от в другий день нашого перебування у Любліні ми таки до неї потрапили, причому стали найпершими відвідувачами)))) Спочатку подумували навідатися до люблінських підземель, але вони виявилися якимись дивними. Ми декілька разів намагалися підійти і дізнатися як туди потрапити і кожного разу наштовхувалися на зачинені грати, вхід до печер знаходиться збоку у будівлі Коронного Трибуналу, це ота велетенська споруда посеред площі Ринок))))


І ось нарешті ми впали на хвіст одній із груп і… нас не пустили, сказали, що екскурсія для них замовлена специфічна і то нічого, що польську ми не дуже розуміємо. Порадили прийти пізніше і хутко закрили за нами грати. Таке відношення мені не сподобалося і я вирішила забити на ті підземелля, ну справді, вже ж бачили і не одні, а заодно і зекономити по 12 злотих з людини.
Психанули і пішли підніматися на вежу))))
І тут зустріли замкнені двері, але вже за мить підійшла дівчина, відкрила їх і продала нам квитки. А за дверима не було нічого окрім винтових дерев’яних сходів, по яким ми і подерлися нагору. Працівниця музею попередила, що йти треба до самої гори а там відкрити вікониці і через них вийти на оглядовий майданчик)))) Ото ж рушили.




Ще хочу трохи сказати про вежу, з’явилася вона тут лише у XVIстолітті на місці оборонного муру з хвірткою. Вежа, яку ми бачимо зараз отримала свій вигляд у 1821 році і є творінням Антоніо Корацці. Вежа за планом має форму квадрату, нижня частина її цегляна, а от верхня дерев’яна.


Сходи закінчуються і ми виходимо у залу з експонатами, чого тут тільки немає – картини, ікони, старезні релігійні скульптури, музичні інструменти, дзвони. Найбільш цінним є дзвін Марія, бо є найбільшим у всьому Люблінському воєводстві, почути його можна лише на свята.






Я хожу і з захопленням роздивляюся скульптури, подобається мені таке, хоча релігійна тематика і не моє. Але цей музей мене зачепив, якийсь такий атмосферний. Дерев’яні скульптури, деякі частково знищені роками, напівтемна атмосфера і тиха музика, яка доповнювала це все. Притому, що мелодії не були гучними, нав’язливими або моторошними. А тому я ходила, не поспішаючи розглядала експонати і дерлася на черговий рівень.




















Труна, прямо як у фільмах про Дракулу)))))




І ось нарешті ми на горі, щоб потрапити на оглядовий майданчик вам потрібно в буквально сенсі цього слова вилізти у вікно.




А види звідси які відкриваються, просто неймовірні. Але тут і трохи моторошно, бо перила якісь такі не високі і під ногами дерево, яке підозріло поскрипує, а тому я просто сідаю і насолоджуюся.




Вид на Площу Ринок з її кам’яницями та Коронним Трибуналом






А он замок у всій своїй красі




Архікафедральний собор




Пішохідну вулицю Краківське передмістя






Готична вежа


Костел Святого Йосифа


Жовто-блакитний прапорець над Любліном, все-таки ж день Незалежності України)))




Будинок друку


Костел Навернення св. Павла. Саме згори його видно найкраще, бо з вулиці цю величну споруду просто не можна розгледіти.




Краєвиди








Дахи


Палац біля пивзавода




А час не стоїть на місці, тому ми маємо спускатися, бо й так витратили на огляд музею майже дві години.
Будете у Любліні, то обов’язково підніміть на оглядовий майданчик Тринітарської вежі, гарніших краєвидів не знайдете, до того ж цікавим є музей і сам майданчик))))
А далі ще буде трохи цікавого про Люблін)))
Tags: Європа, Люблін, Польща, путешествия
Subscribe

  • Бігач

    До недавна я знала, що Бігач - це село, що знаходиться в стороні від траси в Менському, а нині вже Чернігівському районі. Чому звернула увагу, бо на…

  • У пошуках примари

    До недавнього часу найстарішим храмом Менщини була Миколаївська церква в селі Городище. Церква була збудована у 1763 році, в 60-тих роках її…

  • Про воду

    Я знала, що людському організму потрібна вода, кожного дня, в чистому вигляді. Але ніяк не могла себе заставити випивати денну норму, то я забувала,…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments