Перемишль. Оглядові майданчики міста

Я вже не раз писала, що Перемишль мене просто заворожив, дійсно дуже гарне місто, а ще до душі припали його оглядові майданчики. Розповім про них детальніше.


Якщо ви знаходитеся в центрі міста, то найкращі місця для огляду — це вежі замку та Годинникова вежа музею дзвонів.
Замок Казимира
В перший день свого перебування в місті ми вирушаємо до замку, башти якого височіють над центром Перемишля.


Мурований замок на височині було збудовано королем Казимиром Великим у 1340 році на місці більш старішого. В XVI столітті замок перебудували і саме тоді він отримав свої три круглі та одну чотирикутну вежі, в’їзну браму, яку ми можемо побачити і зараз. Але увійти через неї до замку, на жаль, не можна.


У ХІХ столітті у стінах замку австрійська влада облаштовує в’язницю.
У 1885 році у цих стінах запрацював найстаріший любительський театр Польщі — драматичне театральне товариство ім. Олександра Фредро. Театр і досі знаходиться у приміщенні замку.
А ми подивившись на краєвиди, що відкриваються з гори, пам’ятний знак приурочений  укладачам Конституції 3 травня, йдемо всередину.




Пакети для собачих екскрементів))))


Вхідний квиток коштує щось близько 6 злотих, вам видають карту з планом замку та описом об’єктів і запрошують до огляду.
Першим ділом ми рушили на вежу, щоб роздивитися місто з висоти, по якому вже стигла трохи побродити)))))
Дорогою розглядаємо експонати музею.




І от ми нагорі, оскільки на вежі нікого крім нас немає, то можна спокійно насолоджуватися краєвидами, фотографувати та фотографуватися)))))
Гарні види звідси відкриваються.


Новий сучасний міст Перемишльські ворота, введений у експлуатацію у 2012 році і є одним з найбільших мостів у Підкарпатті.


Залізничний міст




Римо-католицький собор та Кафедральна дзвіниця, на якій ми вже побували сьогодні




Годинникова вежа та Греко-католицький собор


Засяння




Ще одна кругла вежа


Подвір’я замку


Десь там має бути Винна гора, ще одна оглядова точка


На вежі дуже класно, навіть не хочеться спускатися, але треба йти, до того ж починає страшенно парити і ти подумуєш, а чи не піде раптово дощ…
Галерея з карикатурами, може і класні роботи, але ж ми не так добре розуміємо польську))))


Виходимо на подвір’я, мені дуже сподобалися червоні квіти, вони просто ідеально компанують з білим камінням замку.






Навіть гідранти тут під колір квітів)


Перед тим як піднятися на ще одну вежу, рушаємо до підвалу, де облаштовано катівню, до якої ведуть круті сходи чи точніше стрьомні))))








Інтер’єр


І ось ми нагорі, звідси відкривають трохи інші види.


А он там ми щойно були)


В’їзна брама




Телевізійна вежа та Хрест впевненості


Францисканський та Греко-католицький собори




Річка Сян, міст Перемишльські ворота та дзвіниця




З’явилася група туристів і це тоді коли я виявила, що пару кадрів засвітило, бо я забула змінити налаштування камери після зйомки у підвалі. Тож чекаю)))




Спускаємося на подвір’я, тут видно фундамент церкви та ротонди


На прямокутну вежу вхід закрито, а от на ще одну круглу можна піднятися, хоча вона не така висока, але все одно цікаво. Всередині невелика виставка з макетом ротонди та палацу.




Замок мені сподобався, експозиція виявилася набагато більшою і цікавішою, ніж я очікувала. Тож раджу відвідати.

Годинникова вежа або музей дзвонів та люльок
Напевно, найкращим оглядовим майданчиком з якого видно стару частину Перемишля є Годинникова вежа, у якій зараз знаходиться музей.
Вежа була збудована у 1775-1777 роках як дзвіниця уніатського кафедрального собору. З 1983 року вона переходить у власність національного музею і приміщення адаптують під виставкові зали.
Вхід коштує 10 злотих, вам дають квиток і відправляють на гвинтові сходи. Тут, як і в більшості музеях Польщі розглядаючи експозицію, ви не помітите жодного працівника, жодного охоронця. Здолавши круті сходи ми виходимо на перший майданчик з експонатами — курильними трубками. Їх колекція величезна, чого тут тільки не має, і люльки створені у ХІХ столітті у Автро-Угорщині та Німеччині, люльки різних форм, у вигляді фігур, витвори сучасних майстрів.








Цікавою є і колекція дзвонів. Представлені тут роботи гданських та торунських майстрів XVII-XVIII століття, показано та розписано процес  створення дзвонів.










Але родзинкою музею, особливо для мене, став оглядовий майданчик на верху вежі. Звідси вся центральна частина Перемишля постає як на долоні.
Вдалині платформи залізничного вокзалу


Костел реформаторів


Перемишльські ворота


Духовна семінарія


Не для очей туристів або як виглядають тильні сторони будинків)






Всі собори та замок у одному кадрі








Монастир кармелітів


Греко-католицька церква, замок та Кафедральна вежа
Площа внизу






Трохи панорам




Залізничний вокзал


Засяння




Телевізійна вежа


Дуже гарне місце, тож якщо хочете побачити Перемишль згори, то вам сюди однозначно.
День був похмурий, а тут розпогодилося і я з задоволенням насолоджуюся краєвидами.


Окрім цих платних місць у Перемишлі є ще дві безкоштовні точки, що знаходяться на різних берегах Сяну, з яких відкривається непогана панорама на місто — це Винна гора та Татарський пагорб.
Татарський пагорб
Після відвідування замку ми одразу рушили в сторону Татарського кургану, трохи зачепивши Замковий парк.
Здолали підйом та опинилися біля телевізійної вежі, види з пагорба.








Поряд знаходиться 22-х метровий хрест та статуя Христа


До Татарського кургану залишилося зовсім небагато, туди можна дістатися різними доріжками, ми обрали довгий шлях, трохи поблукали симпатичною стежинкою, дорогою нам траплялися чистенькі лавки та поляки, що прогулювалися разом зі своїми собаками.








Татарський курган або ж пагорб — це таємнича височина, висотою 352 метри, що за легендою являється насипом над могилою татарського хана.
Курган із-за свого вигідного розташування використовувався як оглядовий пункт. У другій же половині ХІХ століття збудували тут ряд оборонних об’єктів. Навіть зараз добре видно оборонні вали, сховища.
А це підйом на сам курган.


На горі класно, відкривається чудовий вид на Засяння, а от старого міста не видно.








Якщо весь день страшенно парило, то на кургані було досить вітряно і я навіть змерзла. Але не зважаючи на це трохи посиділа і насолодилася краєвидами. Страшенно не вистачало сідачки та термосу з гарячим чаєм)))


Залишки оборонних споруд




Татарський курган з іншого боку


Дуже гарне місце, раджу обов’язково сюди піднятися, якщо звісно матимете час, бо він знадобиться, щоб сюди дістатися.

Винна гора
Цей оглядовий майданчик знаходиться у Засянні, до нього навіть є промарковані маршрути. В перший день ми туди сходити не встигли, тому рушили наступного дня вранці.
Місто ще спало, це хоч і був будній день, але поляки на роботу ще не поспішали. Ми йшли тихими затишними вуличками, повз чепурні будинки, що тонули у зелені та квітах, зазирали через низенькі паркани, скорочували шлях вузенькими проходами, щоб не петляти серпантином.
І ось ми на горі — Винній горі, де обладнано оглядовий майданчик з лавками.


Звідси досить непогано видно місто, видно Татарський курган та телевізійну вежу.








На дворі похмуро, десь здалеку тягне хмари, ми трохи посиділи, подивилися на місто згори, що тільки починало прокидатися, та трохи іншим шляхом рушили до залізничного вокзалу.


А ось ще залишки оборонних украплень та валів, хоча отак одразу і не скажеш.


На цьому завершую свою розповідь про Перемишль.
Місто гарне і ідеально підходить для відвідин на уікенд.

Перше враження від міста
Прогулянка Перемишлем