freckle06 (freckle06) wrote,
freckle06
freckle06

Прочитане — вересень 2019

У вересні я прочитала аж 5 книжок, сама навіть не знаю, де взяла час))))


Руслан Горовий «Про людей»
Коротка проза Горового, як завжди чіпляє за живе. Всі оповідання дуже реалістичні та трагічні, щоправда, є і смішні моменти, все як в справжньому житті, про таких як ми, про кожного з нас, про людей.
Хто любить читати тексти Руслана у ФБ, рекомендую.

Сергій Дзюба та Артемій Кірсанов «Заборонений»
Чергова нова книжка авторів написана після роботи над сценарієм однойменного фільму. Цього разу я спершу прочитала її, а потім вже дивилася кінострічку. І знову книжка мені більше припала до смаку, хоча і сам фільм сподобався, не дивлячись на всі негативні відгуки.
Книга цікава, прочитала її за два дні. За словами Артемія, вона писалася з розрахунку на школярів, тобто осиливши одну книгу навіть дитина може мати уявлення про те, хто ж такий Стус. Навіть я зловила себе на думці, що до цієї книги я нічого толком не знала про Василя Стуса, так, щось вчила в школі, так, знала, що шестидесятник, так, український символ та герой, і більше нічого.
Тому для мене книга стала відкриттям, тепер я знаю яким був Стус, чим він жив, знаю, хто така Алла Горська та багато чого цікавого, і це після прочитання невеличкої книжки. Думаю задумка Кірсанова та Дзюби вдалася, вони змогли донести основний меседж до читачів, легко і доступно.
Так я згодна, що документальні книжки з додаванням архівних документів є більш цінними та несуть більше інформації, але скажіть відверто, чи так багато ви такого читаєте, а інші. Якщо вірити статистиці, то люди взагалі майже нічого не читають, це не говорячи про вузькопрофільну літературу.
Тому я б радила почитати, а ви вже самі вирішуйте, ваше то чтиво чи ні))))
Фільм теж мені сподобався, обурив переклад останньої частини. Я розумію квоти – це добре, але іноді потрібно знати межу…

Артем Чех «Район Д»
Давно хотіла почитати щось Чеха, але все не доходили руки. А тут мені дали останню його книгу «Район Д». Це збірка оповідань, яка розповідає про жителів одного будинку у Черкасах, в такому собі районі Д, де провів свої дитячі роки автор. Кожне оповідання – це історія життя певного персонажа, як правило історії сумні та реалістичні, описують події 90-тих років. Не знаю, але мене книга зачепила, прочитала її за тиждень. Зовсім по-іншому поглянула на Черкаси, якось ніколи не задумувалася про це місто як промисловий центр.

Макс Кідрук «Доки світло не згасне назавжди»
Нова книга Кідрука та ще й з доповненою реальністю – це дійсно ново та цікаво. Книга в дусі «Не озирайся і мовчи», і що саме головне, навіть один з персонажів з’являється на її сторінках і ми дізнаємося, що ж з ним трапилося і де він зараз.
В першій половині книги майже зовсім немає фантастики, буде життя двох сестер Рути та Індії, їхні проблеми, переживання, ЗНО, стосунки з хлопцями, а потім з’являються вони, сни, в яких можна змінювати реальність, але… За будь-які зміни потрібно розплачуватися, якщо це щось просте, то таємничі тіні уві сні тебе не здоженуть, але коли ти вирішуєш воскресити людини, наслідки будуть катастрофічними…
Що ж дала доповнена реальність і чи потрібна вона? На мою думку ідея класна, по перше, фотографії вулиць та місць Рівного, де відбуваються описані події, дають змогу читачу більше точніше уявити події. По друге, додаткові тексти, які доповнюють основну сюжетну лінію, дають змогу зрозуміти поведінку та відчуття тих чи інших персонажів. Ці тексти можна не читати взагалі, читати паралельно, або вже після прочитання книги.
Так, і ще книга має живу обкладинку)
Хто любить фантастику Макса Кідрука – читати однозначно, але хепіенду не буде)))

Юрій Даценко «Пастка для різника»
Дебютна книга молодого автора, якому склав протекцію Макс Кідрук. Книга – це суміш ретро-детектива та трилера. І знаєте книга класна, вона набагато цікавіша за всі книги такого плану, що я читала, навіть вже відомих та плодовитих авторів. Цікавий сюжет, який тримає в напрузі. Головний герой – це молодий лікар-хірург Яків Ровнєр. Юрій розказав, що хоче створити серію книжок з цим персонажем, думаю ідея хороша.
Отже ХІХ століття, місто Проскурів, нинішній Хмельницький, сколихнула серія жорстоких вбивств повій. При тому це не просто вбивства, а жорстокі вбивства і їх слід веде до Лондона, де орудував Джек Різник… Поліція не хоче шукати справжнього вбивцю, за діло береться Яків, але вбивця не такий простий, він затіває гру з лікарем, серйозну гру, і багато хто паде її жертвами.
Хороший початок для молодого автора.
Tags: книги
Subscribe

  • Літні квіти

    Дала собі слово не фотографувати квіти, адже маю тільки світлин, зроблених при різному освітленні і на різні об’єктиви. Але ж з’являються нові, які…

  • Літні вечори

    Спека, ми на неї чекаємо в холодні, похмурі зимові дні і ранньою весною, а коли вони приходить ти не знаєш де від неї сховатися. Якщо ти застряг…

  • Квітуча весна)

    Не втрималася і трохи нафотографувала)

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments