freckle06 (freckle06) wrote,
freckle06
freckle06

Прогулянка Одесою (день перший) ч. 2

Поселення, відпочинок та обід і я знову продовжую досліджувати Одесу. Про першу частину дня читайте тут.


Рушаю по Новоселівській.
Пам’ятник Стіву Джобсу, встановлений у 2012 році. На його виготовлення було витрачено кілька сотень кілограмів металевих деталей.


Далі виходжу до собору Св. Павла, який місцеві називають просто кірхою. Збудували її у 1897 році, у радянські роки тут містилася бібліотека та спортивний зал. В 1976 році будівля пережила страшну пожежу, відновили кірху лише у 2010 році.


Радянські балкони




Різьблені двері


Балкони різних епох


Одеський цирк – це унікальна споруда, збудована у 1894 році, її дах зібраний з металевих конструкцій, що з’єднані між собою заклепками. Зварювання їх не бере.


Читач))))


І ось я у Валіховському провулку. Досить цікаве місце, до цього я про нього і не знала. Тут знаходиться найстаріша в російській імперії станція швидкої допомоги, судово-медична експертиза, морг та патологоанатомічний музей. Тобто місце таке, що більше асоціюється зі смертю. Але будівлі грандіозні і створюють якусь таку неповторну атмосферу.








А ще саме тут у 1925 році зробили мумію Котовського, над цим працювала та ж бригада, що і над мумією Леніна.
А ще кажуть що в патологоанатомічному музеї і досі зберігається прострелене серце Котовського, щоправда ніхто достеменно не знає в якій ємності.








І ось я вже на славетному Приморському бульварі.
Пам’ятник Апельсинну, чи як називають його місцеві – хабару, адже саме хабар у вигляді апельсинів врятував місто Одесу. Пам’ятник встановили у 2004 році, пам’ятаю як я його шукала у 2006, стоячи буквально в парі кроків))))


Шахський палац, хоча будував його поляк і будівля зовсім не схожа на східну. А назву він отримав тому, що тут з 1906 по 1948 рік проживав перський шах зі своїми чи то 80, чи то 50 дружинами.


Далі повертаю на вулицю Гоголя
Будинок Фальц-Фейнів, або ж будинок з атлантами, що тримають на своїх плечах небосхил. Якщо внизу будинок виглядає пристойно, то дах в аварійному стані. Але в грудні будинок вже активно реконструювався.




Будинок Гоголя, саме тут зупинявся Гоголь і працював над другим томом «Мертвих душ».


Трохи будинків та балконів.
















будинок схожий на бісквіт)




Картинна галерея, яка відноситься до садиби Толстого, далекого родича Льва Толстого. Сам палац жовтенький і знаходиться по праву руку від галереї. Зараз тут знаходиться будинок вчених.


Далі виходжу до Сабанєєвого мосту. До речі, в Одесі 13 мостів і не має жодної річки, всі мости перекинути над ярами і виконують роль шляхопроводів.
Сабанєєв міст вважається одним з найстаріших, збудований у 1835 році, назву отримав на честь генерала Сабанєєва.


Далі по військовому узвозу повертаюся до Приморського бульвару.
Тещин міст, збудований у 60-тих роках для того, щоб тогочасний секретар обкому партії міг ходити до своєї тещі напряму)))))


Коли я востаннє була в Одесі, скверу «Стара Одеса» ще не було, тому йду його досліджувати.
Всі три об’єкти в одному кадрі — стара альтанка, місток та скульптура.






Колодязь перенесений сюди з одеського дворику. Під такими колодязями, як правило, стояла цистерна для дощової води. Адже в місті не було своєї питної води. Саме тому дахи одеських будинків були односхилі в сторону двору.


Тещин міст хитається як завжди)))))


Серце з замками, воно стало рятівником для Тещиного мосту, бо до його появи, всі ці замки кріпили на перила мосту, що було ой як недобре.


Одеські дахи




Вид на порт




Будинок з однією стіною, саме він чомусь мені дуже добре запам’ятався під час мого першого знайомства з містом.
Будівля не унікальна, схожі є в Києва, але саме одесити привернули до своєї увагу. Наразі будинок внесено до реєстру культурних пам’ятників України, що і врятувало його від забудови поряд.


Будинки Приморського бульвару, всі гарні і варті уваги.


А я йду дивитися нові парки — Грецький та Турецький. Що сказати, гарно, чисто, для туристів саме те що треба. Але в той же час багатолюдно, тому рушаю далі.






Одеський фунікулер є найстарішим в Україні, побудували його у 1902 році і до 1941 року він працював без капітального ремонту. Троси, виготовлені на одеському канатному заводі залишалися надійними. А в 1969 році його закрили. Відновили лише у 2005 році. Але саме смішне, що я його тут не пам’ятаю)




Потьомкінські сходи – невід’ємний атрибут Одеси, кожен має ними пройтися і сфотографуватися))))
Сходи сплановано так, що дивлячись на них зверху, ви бачитимете лише площадки, а знизу лише сходинки, які нагадуватимуть піраміду, яка веде до Дюка, найулюбленішого одеського персонажа.


До речі, якщо дивитися знизу, ви не побачите постаменту, у вас складеться враження, що Дюк стоїть поміж людей.


Спускаюся донизу, долаючи 192 сходинки, хоча спочатку їх було рівно 200, але 8 довелося прибрати, будуючи Приморську вулицю.
На морвокзал не йду, вже стільки разів там бувала, через Турецький парк повертаюся до мерії.








Вокзал в променях вечірнього сонця.






Воронцовський маяк


Платан


Міська рада, будівля зводилася для хлібної біржі у стилі неокласицизму, то вже пізніше до неї переїхала мерія.


Годинник та дві скульптури — День та Ніч. Поговорюють, що скульптор День зліпив з дружини, а Ніч з коханки)


Гармана часів Кримської війни із затонулого англійського фрегата.


Коли б’ють куранти, звучить гімн Одеси — «Одеса моє рідне місто».
Далі рушаю до Оперного
Археологічний музей


Логотип Одеси та алея зірок, яка щороку поповнюється новими зірками.




Скульптура біля Морського музею.


Потроху починає сутеніти, та й ноги мене вже не тримають, тому починаю повертати в сторону хостела.
Трохи театру, фонтан та янголів-пустунів.














Скульптура банкірчика на Рішельєвській.


Вечірня Дерибасівська зовсім не радує, шумно, гамірно та дуже багато людей, тому швиденько її проходжу і йду відпочивати, адже завтра чекає новий день і нові місця))))))


Tags: Одеса, Одеська область, путешествия
Subscribe

  • Київські мурали

    Я вже неодноразово писала, що обожнюю вуличні малюнки. А тому коли є час із задоволення люблю порозглядати мурали на вулицях столиці) В допис…

  • Мозаїка дитячої художньої студії Осташинського

    Багатолюдна вулиця Толстого, біля метро купа торговців та постійна метушня. А якщо зазирнути у дворик будинку №5, то можна здійснити невеличку…

  • Поповнення колекції міні-мозаїк

    Ти їх не шукаєш, а вони самі тебе знаходять) Це я про мініатюрні мозаїки на вулицях Києва. Знайшовши перші з них, тепер завжди гуляючи центром,…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment