freckle06 (freckle06) wrote,
freckle06
freckle06

Похід на Терентин

Так вже склалося, що я страшенно не люблю матрацний відпочинок і не можу довго всидіти на одному місці. Можливо саме тому пляжі то не моє, адже як би я себе не вмовляла, більш ніж на 30 хвилин засмагання мене не вистачає))))
І от їдучи в Рахів я мріяла саме про такий відпочинок, коли не потрібно нічого робити, просто сидіти і насолоджуватися тишею та краєвидами, тим паче місце нібито само до того спонукало. Але навіть тут на довго мене не вистачило))))


Вже в день приїзду мені закортіло спуститися в Рахів, випити кави, розвідати дорогу, а заодно провідати мою улюблену кладочку)))))
Кава, пиво та гуцульська піца і ти немов колобок намагаєшся закотитися на гору))))
Наступного дня вирішено підніматися ще вище, скажімо на вершину Терентин.
Трохи ранкового релаксу, а потім сідачку, термос та шоколадку в наплічник і вперед.
Від Плаю йдемо тією ж таки старою австрійською дорогою, вона дуже повільно набирає висоту і красиво в’ється серпантином.






Увагу привертає хрест на пагорбі, але вирішуємо підійти до нього на зворотному шляху, бо якщо чесно підйомник дещо лякає.


Не так багато пройшли, а вже видно Чорногору))))


Дорога дуже шикарна, особливо восени, йти нею одне задоволення, до того ж того дня ми не зустріли жодної живої душі.






Підпірна стіна, думаю збудована ще теж австрійцями.




Привал. Це добре йти злегка, маючи купу часу, можна не поспішати і дозволити собі робити привали на кожному місці, яке сподобається))))






Чай, настоянка на порічках, шоколад і все це з видом на гори.


Нам дуже пощастило з погодою. Мало того, що всі дні було сонячно, а ще й дуже тепло, вдень майже як влітку. Напевно дух гір зробив нам невеличку компенсацію за Кукул, коли нас півдня поливало і нічого не було видно))))
Гора Магуриця, на яку ми планували піднятися наступного дня, але не склалося…


Отака от хатинка мисливців з теликами)))))




Зате види звідси відкриваються ще ті. Видно навіть Мармароси.




Далі знову по бруківці, дорога мені дуже сподобалася, І головне жодної багнюки, лише в тих місцях де кладка пошкоджено.




Кам’яна дорога веде прямісінько на вершину Терентин.




Того дня нам ще й повезло з видимістю, видно було на всі боки – і Чорногору, і Мармароси, і Свидовець і гірську гряду в Руминії.










А от на вершині вітерець вже не літній, в хід йде баф))))




Від краєвидів, просто паморочиться в голові, огляд десь градусів на 300))))






Свидовець


Піп Іван з Білим Слоном.


Велична Чорногора


Тут ми довго сперечалися, де ж саме Петрос, а де Говерла. З Кукула вони зовсім по-іншому виглядали)))






Мармароси


Вишка з антенами, тому на саму вершину, а вона 1388 метрів, не піднімаємося, а трохи нижче робимо привал, під’їдаємо запаси та п’ємо чай.








Назад вирішуємо повертатися іншою дорогою, по хребту.


Шлях не такий мальовничий і досить стрімкий.






Вид на Чорногору під іншим ракурсом


А ось він, білий хрест. Саме від нього, як на мене, відкриваються самі накрайщі види на Рахів.






Знову привал, ну не можна пройти повз такі види і не помилуватися))))






Спуск таки крутий, але я ще не знала, що наступного дня, я тут ще підніматимуся))))


І ось ми у Плаї, падаємо на нашу улюблену гойдалку і ще якийсь час просто гойдаємося, відпочиваємо та обговорюємо побачене.
Якщо буде в Рахові, то при можливості сходіть на Терентин, гора невисока і не складна, але види звідти дуже гарні відкриваються.
Наступного дня ми планували сходити на Магурицю, а потім пройти над Раховом і спуститися в місто, але потрапили на сезон відкриття полювання, мисливці як раз полювали в тих місцях. Тому ми трохи посиділи під Терентином, позасмагали на сонечку, вирішили, що цей маршрут відкладемо на наступний візит до Плаю і пішли назад.


Але оскільки не вдалося здійснити задумане, вирішуємо сходити ще в Рахів на пиво, поверталися ми вже у сутінках, нелегка то справа)))))
На цьому все, три дні пролетіли як один, ну як завжди)))) А осінь в горах це щось. Вкотре в цьому переконалася)
Tags: Закарпатська обл, Карпаты, путешествия
Subscribe

  • Вечірній Відень

    Чомусь схотілося згадати подорожі Європою, розібрати ще не опубліковані фотографії. Першою відкрилася папка з вечірнім Віднем. Повторюся, що…

  • В гостях у Андрія Сагайдака

    Вже більше року не була в Міжрічинському парку, чи то точніше в гостях у Андрія Сагайдака. Адже, я думаю, більшість зі мною погодиться, що в Отрохи…

  • Кіпр. Кіті, Перволія та веселка над морем

    Не знаю як вас, а мене завжди тягне до моря, в будь-яку погоду та пору року, і це при тому, що пляжник з мене ніякий. Тож сьогодні про зимове…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments