freckle06 (freckle06) wrote,
freckle06
freckle06

Кіпр. Ларнака

На Кіпр планувала потрапити ще на початку 2019, але тоді не склалося. І от наприкінці року пробую ще разок. Тут теж не все пройшло гладко, спочатку планувала зустріти на острові Новий Рік, а потім плани змінилися і в Україну я повернулася в новорічну ніч))))


Спершу Кіпр не вразив, прилетіли ми вже пізно ввечері, на вулиці було прохолодно та волого. Людей майже не було, лише коти, їх тут дуже багато, напевно взнаки дається присутність моря))))




Тридцять хвилин чекаємо автобус, який висаджує нас біля якихось будинків, серед яких ми намагаємося відшукати свій. Квартира наче нічого, але всередині холодно, до того ж гаряча вода виявляється зовсім не гарячою, а потім зникає зовсім. Уявіть відчуття, мене починають навідувати думки про те, куди це мене занесло напередодні свят(((((
Тоді ми ще не знали, що вода на острові нагрівається за рахунок сонячних батарей. Якщо звернути увагу, то ви помітите, що на кожному даху встановлено баки та сонячні батареї. Якщо сонця не достатньо, потрібно увімкнути нагрівач, але ж ми про те не здогадалися в перший вечір))))))


Ранок був сонячним, але я виявила, що наш балкон виходить на якісь задвірки, до того ж на ньому страшенний протяг, і тому здається, що на вулиці набагато холодніше.
На цій оптимістичній ноті я рушаю досліджувати Ларнаку. На дворі досить таки непогано, скрізь пальми, дерева та квіти, які вдома ти бачив лише у ботсаду.
От уявіть, райська пташка росте просто так на газонах))))


Буркочучи про те, що ми вибрали не самий вдалий час для візиту, я виходжу до моря і … пропадаю. Якщо до цього моменту в мене і були якісь сумніви щодо поїздки, то вони одразу зникли, море мене просто полонило.




Набережна Ларнаки та бризки, а ще тут можна зустріти купу бігунів, і не диво, адже бігати вздовж моря це одне задоволення. На жаль, у мене за 5 днів було не так багато вільного часу, щоб і собі пробігтися, але один ранок я таки викроїла))))




Рушаємо до центру вздовж моря, бризки та хвилі заворожують.




Та і будиночки також)


Середньовічний замок Ларнаки, знаходиться на березі моря. Коли точно його збудували достеменно невідомо, існує декілька версій. За однією з них його збудували у 1382-1398 роках за правління короля Якова, для захисту гавані міста. За іншою замок побудували турки у 1625 році, хоча і цю версію піддають сумлінню. Як би там не було сьогодні замок – це комплекс будівель зведених в різні часи. Після панування тут Османської імперії будівля перейшла до британців. В ній вони влаштували в’язницю, а в одному з приміщень справжню шибеницю, якою користувалися до 1948 року, якщо зайдете в середину, то зможете побачити те моторошне місце на власні очі.


Сьогодні у замку розміщується музей, вхідний квиток коштує 2.50 євро. Спочатку ми і не думали туди йти, а потім побачили людей на вежах замку і вирішили й собі піднятися.
Дуже гарний двір замку з пальмами та квітучим гібіскусом.






Звідси добре видно мечеть Кебір – це одна з найперших мечетей на острові, перебудована з католицького храму.






Піднімаємося на вежу. Види через бійниці






Вид на набережну в різні боки.




Пірс з новорічною прикрасою, яка ввечері ще й підсвічується, але про те згодом)


Фунікедес – такий собі місцевий променад.


Подвір’я замку з гори.


На другому поверсі головної будівлі знаходиться музей, тут можна побачити фотографії та керамічний посуд різних епох.
А в кімнатці біля входу і знаходилася колишня шибениця.
А ми рушаємо далі.
Сходили на пірс, подивилися на море та замок)


Лев


І звісно ж прогулялися місцевим променадом, саме тут кипить життя, тут розміщені великі готелі та ресторани на будь-який смак.


І звісно ж пальми, скрізь пальми.






І апельсини))))) І такі красиві, і такі апетитні, але не їстівні. Ще до поїздки читала, що вони кислі і гіркі, але ж так хотілося самій спробувати))) Тому наступного дня ми тихцем, щоб ніхто не бачив, підібрали одного в Айя Напі. Пахне смачно, соковитий, не гіркий, але страшенно кислий, ну як лимон))))


Новорічна ялинка, якось дивно вона виглядає при +20 і поряд з пальмами)


Дорогою наштовхуємося на автобусну станцію, саме з неї відправляються автобуси до сусідніх Айя Напи та Лімасола, куди ми мали намір обов’язково навідатися.
Площа Європи






Пам’ятник Зенона Кітіона – це відомий місцевий філософ


Йдемо далі досліджувати Ларнаку, вирішуємо дійти до Кітіона - руїн стародавнього міста, і таки дійшли, але всередину не заходили.
Відділок поліції


Археологічний музей


Храм


На Кіпрі лівосторонній рух, і це трохи дезорієнтує, бо інтуїтивно ти завжди на переході дивишся не в ту сторону)))) Та й переходи тут трохи дивні, в деяких місцях їх зовсім немає. А є такі світлофори, які мигають, пішоходам зеленим, а водіям червоним, це значить, що машина зупиняється лише щоб тебе пропустити і може їхати далі) Я за 5 днів так і не звикла до цього)))))
Звичайний будиночок з виходом на вулицю. Взагалі тут у більшості будинків двері та вікна виходять прямо на дороги, а квіти можуть стояти просто на тротуарі. А піднімаючись на вежу замку, ти бачиш як на сусідньому балконі сушиться жіноча білизна велетенських розмірів))))


А ми тим часом іншою вулицею повертаємо до центру.
Старі будинки


Квартал з магазинами та ресторанами. Вулички Ларнаки старі, цікаві та вузькі, а ще тут їздить купа транспорту.


Місцеві мурали










А тим часом ми виходимо на центральну площу міста до собору Святого Лазаря. Собор є чудовим прикладом візантійської архітектури.


Обходимо храм навкруги.Всередині діє музей, але ми туди не заходимо.






Далі я починаю розуміти, що таки вдягнена не по погоді, тому вирішуємо трохи переодягтися, а заодно і пообідати. Після обіду вирішено йти на солоне озеро, тим більше, що ми жили зовсім недалеко від нього.
Наступного разу про озеро, рожевих фламінго та мечеть)
Tags: Європа, Кіпр, путешествия
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments