freckle06 (freckle06) wrote,
freckle06
freckle06

Бігач

До недавна я знала, що Бігач - це село, що знаходиться в стороні від траси в Менському, а нині вже Чернігівському районі. Чому звернула увагу, бо на вказівнику розмістився портрет Шевченка.


Вже згодом довідалася про гостювання у Бігачі Кобзаря та муровану церкву, а таких на Менщині небагато. А ще виявляється звідси можна пішки дійти до сусіднього Седнева, який знаходиться на іншому березі річки Снов.
Словом, все я хотіла туди потрапити і от нарешті задумане здійснилося. Все завдяки проекту #Менщина_яку_ви_ще_не_бачили.
Село Бігач, колись чимале село, зараз має лише близько 200 жителів. Велика школа пустує, але є клуб з апаратурою для проведення різних заходів, поряд нові лавки, декілька пам'ятників.








А починаємо знайомство з невеличкого краєзнавчого музею, яким опікується місцева жителька Валентина Коробко.






Церква облаштована в будівлі колишнього магазину)


Цікавими є будинки в селі, всі окрім вже нових, мають вихід-верандочку прямо на вулицю.
Знаю, що для Менщини це зовсім нетипово.


Колись тут була садиба князя Кейкуатова, щоправда від неї не залишилося навіть фундаменту. Микола Кейкуатов був деспотичним і жорстоко ставився до кріпаків. Про його князювання нагадує сільський парк "Панський сад", але кажуть, що там краще не ходити, бо нагадує справжнісінький ліс.


От саме до Кейкуатовау у 1847 році завітав Тарас Шевченко, який саме гостював у сусідньому Седневі. І тут у Бігачі він створює один зі своїх найвідоміших портретів - портрет Єлизавети Кейкуатової.




Пам'ятний знак, який нагадує про ті часи.


Наш транспорт)


Але найбільшою окрасою села, як на мене, є Троїцька церква.




Храм було побудовано у 1831 році. Церква нагадує палац, велич якого вражає, і це незважаючи на облуплені стіни та фасад, що руйнується. Раніше тут ще була дзвіниця, але її розібрали у 1941 році.










Нам випала нагода навіть потрапити всередину, хоча там майже нічого не збереглося, лише стоять будівельні ришти. Обхожу храм з різних боків, гарний, звісно йому потрібна хороша реставрація.








А далі ми лісовою дорогою рушає до ще одного не менш цікавого селища Седнів, але про нього вже наступного разу.




Tags: #Менщина_яку_ви_ще_не_бачили, Чернігівська область, путешествия
Subscribe

  • Зустріч з Владиславом Івченком

    Я дуже люблю читати, перевагу віддаю сучасній українській літературі. А одним з найулюбленіших моїх авторів є сумський письменник Владислав Івченко.…

  • Лісовий лікбез від Андрія Сагайдака

    Міжрічинський парк – це фантастичне місце, де я побувала вже енну кількість разів, бувала я тут і восени, і взимку, і весною, і звісно ж влітку. І…

  • Похід хребтом Кукул

    Минулого року в травні я відкрила для себе хребет Кукул. До нього легко добиратися, нескладний підйом і просто фантастичні види, що відкриваються…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments