freckle06 (freckle06) wrote,
freckle06
freckle06

Полонина Явірник

Ще один день в Карпатах...останній)  і в цей день ми вирішили пройтися ще одним маршрутом з Яремче -  на полонину Явірник.


Ранок,  народу ще мало, можна спокійно сфотографуватися на фоні "Гуцульщини"


Далі пройшлися над водоспадом і пішли вверх до готелю Карпати, а потім ще близько кілометра по гарній асфальтованій дорозі.
Мені чомусь завжди везе на безпритульних собак, обов'язково ув'яжуться  за мною.))  Так було і цього разу, з кущів виліз отакий Собакевич і вже не відходив від мене ні на крок.


А після того як злопав мого бутерброда і зовсім став найкращим другом.


Маршрут відхилився вліво, далі йшли лісом по отакій занедбаній дорозі, в декількох місцях перегородженій деревами.


Нарешті вийшли на полонину  - чи то Вовча, чи то Прутинок -  не знаю, бо зустрічала і таку, і таку назву. А от що заростає вона деревами, то це точно.)
Виявляється тут перетинаються декілька маршрутів.


Нам на полонину Явірник - значить туди.


Вмовляла Собакевича повернутися в Яремче, адже вже далеченько зайшли, але марно....
Далі йшов плавний підйом і ось нарешті  вона - полонина Явірник.


Ніде ні душі, тільки поїлка для худоби та стара колиба....зате яка краса...


Види з полонини


Маковиця


Хом'як


Синяк


гора Явірник


Далі дорога вела на Круглоявірник, але ж під нами Женець, то чому б не спробувати спуститися туди))


Знайшли якусь стежку, що стрімко йшла вниз і......вперед...
Зненацька стежка зникла, і ми розгублено топтались на місці, далі нічого розумнішого не придумали, як тупо спускатися донизу.  Проте чомусь взяли вліво, уперлися в якийсь потік і зрозуміли, що заблудилися(((( Отут я дійсно злякалася(((
Хоча, якщо спокійно подумати, нічого страшного, ми ж були на схилі Женецького урочища, потічок кінець кінцем повинен влитися в Женець, отже якщо йти вздовж його, обов'язкого опинишся внизу. Проте великі камені, порослі мохом, та сухі зламані дерева зробили наш шлях непрохідним(((
Собакевич не відходив від нас.  Аби він умів розмовляти, то,  мабудь би  давно  вивів двох телепнів на вірну дорогу, адже ще там зверху він весь час поривався йти вправо((
Коли я вже почала впадати у відчай, ми..... несподівано вийшли на дорогу перед чужою господою))
Щоб хто не писав про місцевих жителів, але я жодного разу там не зіткнулася з хамством. Так було і цього разу, молодий чоловік любязно провів нас через подвір'я і показав куди йти далі)
Ось тут ми вийшли


А це фото з минулого року, там добре видно вдалині і полонину Явірник , і приватні садиби, і той схил, по якому ми блукали)))


Окрилені тим, що таки вибралися на дорогу, вирішили ще прогулятися до водоспаду




Собакевич примостився біля торгівельної палатки і позував туристам), попрощалися з ним і поспішили на вихід, бо вже вечоріло, а до дороги ще 6 км)
Tags: Івано-Франківська обл, Карпаты, путешествия
Subscribe

  • Захід сонця і краплини води

    Літо - це прекрасна пора, багато яскравих барв, сонця і бажання фотографувати) Знайшла старі фотографії, де я експериментувала з краплинами води та…

  • Літні мотиви

    Коли за вікном все біло-сіре, то хочеться яскравих барв) Так і згадуєш про літні фотографії)

  • Сунично-полуничне

    Згадуючи літо)

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 4 comments