Находившись з самого ранку його вулицями, об 11 я вже була голодна як вовк)))
Куди ж податися??? Звичайно ж "Цукерню" оминути я не могла, бо люблю іхні торти, але її я залишила на вечір))))
А увагу мою привернув підвальчик на Чорновола, кнайпа " Войцех"
За легендою Войцех - нічний охоронець, який щовечора з ліхтарем обходив кожний темний закуток міста, оберігаючи його жителів від нічних пригод та примар. Він був невід'ємною частиною міста, його духом, його оберегом...
І тут в невеликому напівтемному підвалі досі зберігся дух старого Станіслава)
Інтер'єр тут цікавий, всі речі досить солідного віку))
Меню було під стать інтер'єру, одних дерунів було більше 10 різновидів.))) А ще страви з печі та "ексклюзив від пані Мулярової"...
Крім того тут ще подають тепле фірмове пиво. Яке воно - не знаю, не пробувала, бо на вулиці було жарко, і я ще довго збиралася гуляти містом. Тому мені порадили чай - "Струнку гуцулку")))))
Наїлася, напилася, ледве із-за столу встала)))) А ще забула про головне - ціни, в порівнянні з Києвом просто смішні. 300 грамовий чайник чаю - 8 грн., гуцульська печеня в горщику - 25 грн., фірмове пиво по 10 грн...
